Господарський суд Дніпропетровської області у травні виніс рішення відносно двох компаній - 400 мільйонів відсудили у АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ", яку бізнесмен називав як "Цитрус". Група компаній "ЦИТРУС" складається з окремих юридичних осіб без єдиної материнської компанії, та контролюється АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ", власником якого є одесит Григорій Топал.
Операційні компанії у мережі магазинів електроніки змінювались кожні два роки. Ймовірно, через проблеми із законодавством стосовно ухиляння від сплати податків. Про це неодноразово заявляв журналіст-розслідувач Євген Плінський. Йдеться про залучення десятків "кишенькових" ФОПів (фізособ-підприємців), фіктивні повернення техніки, липові кредити та "скрутки" ПДВ.
Ось так виглядає досьє АТ "ЗНВКІФ "СТЮАРТ" на платформі YouControl:
Дійсно, раніше ЗМІ писали, що "Цитрус" - це десятки ФОПів, де керуюча компанія змінюється кожні два роки. Також випливала інформація про масштабні податкові перевірки у 2020-21 роках. І згодом навколо "Цитрусу" розгорівся корпоративний конфлікт.
Наразі Бюро економічної безпеки України здійснює досудове розслідування кримінального провадження № 72024101400000002 за ознаками ч.3 ст. 212, ч.3 ст. 209 Кримінального кодексу України, щодо ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах . Мова йде про понад 575 мільйонів гривень, відповідно до акту податкової перевірки боржника, наявного в матеріалах справи про банкрутство ТОВ "Гаджет Трейдінг".
Саме ця компанія в 2017 – 2019 роках була операційною компанією "Цитрусу". Згодом активи були переведені на правонаступників – ТОВ "Цетехно", ТОВ "Максішоп", ТОВ "Ритейлкомпані"
Тож ще одна із компаній Топала - "Цетехно" - також у цьому місяці програла суд на понад 900 мільйонів гривень.
Однак офіційної реакції від правоохоронних органів, попри рішення суду, які фактично доводять сумнівні оборудки у "Цитрусі", досі немає. Так само не було її і 4 роки тому, коли і журналісти і навіть співвласники бізнесу заявляли про схеми.
Маючи борги у 1,3 мільярди гривен, група компаній "Цитрус" навряд чи продовжить існування на ринку, адже навіть до кризи та війни її капіталізація сягала 65 мільйонів доларів. Інвестувати у подібний бізнес, розбитий між десятками юридичних осіб, з відкритими кримінальними провадженнями та купою боргових претензій навряд чи хто погодиться.
