З'явилися важливі подробиці розслідування вибухів боєприпасів у Калинівці / ілюстративне фото Reuters

Версія вчинення вибуху на складах боєприпасів у Калинівці шляхом проникнення сторонньої особи на територію частини та встановлення вибухового пристрою підтверджується здобутими доказами.

Про це повідомила генеральний прокурор України Ірина Венедіктова на своїй сторінці в Facebook.

"Чотири роки тому прогриміли вибухи боєприпасів на складах та майданчиках відкритого зберігання 48 арсеналу у Калинівці Вінницької області. Збитки - понад 5,9 млрд грн внаслідок знищення боєприпасів, а також завдана шкода - пошкоджені об'єкти військової частини, будівлі місцевих мешканців. Версія вчинення вибуху …шляхом проникнення сторонньої особи на територію частини та встановлення підривного пристрою підтверджується здобутими доказами і висновками …долучених до матеріалів провадження судових експертиз, протоколами проведених негласних слідчих (розшукових) дій, допитів свідків та оглядів", – написала генпрокурор.

Вона зауважила, що особлива увага приділяється збиранню доказів вчинення підпалів та вибухів на українських складах диверсійно-розвідувальними групами Російської Федерації або терористичними організаціями "ДНР" та "ЛНР".

Крім того, зазначила Венедіктова, продовжується розслідування причин пожеж та вибухів боєприпасів упродовж 2015-2018 років на території інших військових складів зберігання боєприпасів, зокрема на складі ракетно-артилерійського озброєння сектору "А" у м. Сватове, 65 арсеналі у м. Балаклія та 6 арсеналі у м. Ічня.

За її словами, серед слідчих версій в усіх цих провадженнях, крім основних - вчинення диверсій та терористичного акту, послідовно перевіряються також причетність до скоєння злочину військових службових осіб з метою приховання фактів нестачі; недбале ставлення військових службових осіб до виконання службових обов’язків; настання пожеж та вибухів боєприпасів через самозаймання або інші природні фактори.

Вона нагадала, що низку військовослужбовців вже притягнуто до відповідальності у зв'язку із вибухами на арсеналах.

Читайте такожПожежа на арсеналі в Калинівці: Генштаб оприлюднив фото з місця подій"Наголошу, правоохоронці підозрюють цих осіб не у причетності до причин надзвичайних подій, а у службовій недбалості та бездіяльності, що призвели до тяжчих наслідків пожеж на складах", – пояснила Венедіктова.

За її словами, найімовірнішою причиною виникнення пожежі на складі ракетно-артилерійського озброєння сектору "А" у Сватовому є вчинення терористичного акту.

"Однак, причинами розповсюдження пожежі та завдання шкоди у вигляді пошкоджень об'єктів військової частини, будівель місцевих мешканців, стало порушення вимог методичних рекомендацій, інструкцій, настанов, керівних документів Міністерства оборони військовими службовими особами, невиконання ними наказів начальників", – зауважила генпрокурор.

Вона зауважила, що саме за невиконання наказів керівництва щодо забезпечення діяльності складу притягнуто до кримінальної відповідальності начальника складу ракетно-артилерійського озброєння сектору "А", якого вироком суду у 2016 році визнано винним та призначено покарання у вигляді тримання в дисциплінарному батальйоні.

Крім того, за недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду повідомлено про підозру двом командирам артилерійських підрозділів ЗСУ.

"Через порушення керівних документів вони розташували підпорядковані їм підрозділи та ввірену військову техніку у безпосередній близькості до складу ракетно-артилерійського озброєння сектору "А" у м.Сватове. При цьому, не забезпечили розміщення кожної одиниці бойової та іншої техніки на нормативно встановлених відстанях одна від одної і не провели облаштування капонірів та окопів для безпечного збереження озброєння та захисту від ураження", – написала Венедіктова.

При цьому, наголосила вона, державі було заподіяно понад 18 млн грн майнової шкоди.

Венедіктова підсумувала, що в усіх цих провадженнях для встановлення причин виникнення пожеж та вибухів боєприпасів на складах за ці роки було допитано понад 3 тис. 500 свідків та потерпілих, у тому числі із застосуванням поліграфа; проведено понад 1 тис. 700 оглядів; отримано понад 50 тимчасових доступів до документів; призначено близько 650 експертиз, переважна частина з яких уже завершена; проведено інші слідчі та процесуальні дії.

Нагадаємо, 26 вересня 2017 року на території, прилеглій до військового арсеналу в Калинівці, сталися вибухи, які спричинили руйнування житлових будинків у прилеглому селі Павлівка та численні руйнування у Калинівському та Вінницькому районах.

11 вересня 2019 року через горіння сухої трави на ділянці підриву боєприпасів там вибухнули шість снарядів. В результаті події ніхто не постраждав.

А вже 12 вересня цей військовий арсенал повністю відновив свою роботу.