Сотні людей, загиблих від рекордної спеки в Канаді, поповнили список жертв глобального потепління, яке щорічно забирає десятки, а за деякими оцінками і сотні тисяч життів.
При цьому ще більше людей спека вбиває опосередковано: посуха в бідних аграрних країнах заважає зібрати хороший урожай, що веде до нестачі продовольства, зростання цін і в цілому загострює боротьбу за ресурси.
Вчені попереджають, що екстремальні погодні явища, викликані змінами клімату, можуть вже в найближчі десятиліття перетворити значну частину суші в випалену пустелю або навіть зробити планету непридатною для життя.
Перший літній місяць 2021 року оновив чимало температурних рекордів - не тільки в знемагаючій від спеки Канаді, але і в Північній і Східній Європі та деяких азіатських країнах.
За даними Європейської програми Copernicus, що відстежує довгострокові зміни клімату, на території Північної Америки минулий червень став найспекотнішим за всю історію кліматичних спостережень. У Європі він зайняв "почесне" друге місце.
В одній тільки Канаді екстремальні погодні умови призвели до загибелі щонайменше кількох сотень людей. Точне число жертв можна буде підрахувати лише заднім числом, оскільки багато загиблих від спеки поповнюють статистику із запізненням, при підрахунку загальної надлишкової смертності.
Наприклад, про те, що влітку 2003 року від екстремальної спеки в Європі померли близько 70 тис. осіб, стало відомо лише п'ять років по тому. Початкові оцінки були куди скромнішими: близько 30 тис. загиблих.
Однією з основних причин безпрецедентно спекотного літа 2021-го, на одностайну думку експертів, стало глобальне потепління, тобто нагрівання атмосфери в результаті парникового ефекту.
"Немає абсолютно ніяких сумнівів в тому, що ключову роль тут зіграли зміни клімату", - заявила професор Інституту змін навколишнього середовища Оксфордського університету Фредеріке Отто.
За її словами, спека вбиває не так помітно, як інші природні катаклізми - урагани або цунамі, але часто не менш ефективно.
"Люди рідко падають замертво посеред вулиці, - зазначає вона. - Вони тихо вмирають у себе вдома, від поганої теплоізоляції і відсутності кондиціонерів".
Є цілий ряд досліджень, що дозволяють безпосередньо пов'язати смерті від спеки з кліматичними змінами і оцінити масштаби катастрофи. Згідно з останніми оцінками, якби не глобальне потепління, жертв екстремально спекотної погоди було б менше приблизно в півтора рази.
В кінці травня в журналі Nature була опублікована стаття, присвячена впливу високих температур на рівень смертності від будь-яких причин в різних регіонах світу. Автори масштабного дослідження - 70 кліматологів і епідеміологів з 43 країн - дійшли висновку, що глобальне потепління, яке відбувається з вини людини, несе відповідальність за 37% від загального числа загиблих від спеки. А в деяких країнах, на зразок Колумбії і Еквадору, ця частка взагалі перевищує три чверті.
Якщо врахувати, що, за даними ВООЗ, з 1998 по 2017 рік від спеки в світі померли понад 160 тис. осіб, мова йде про десятки тисяч людей, які могли б жити, якби не наростаючі зміни клімату.
Інші дослідження наводять ще більш значні цифри. Наприклад, у доповіді Lancet стверджується, що приблизно за той же період тільки в старшій віковій групі (більше 65 років) екстремальна спека забрала близько 300 тис. життів. Якщо врахувати всі температурні катаклізми, викликані змінами клімату, то щорічно їх жертвами, за деякими оцінками, стають понад 5 млн осіб.
На карті, складеній вченими, видно, що особливо сильно від нестерпної спеки страждають регіони, розташовані ближче до екватора - такі як Таїланд, Бразилія або Перу.
За словами професора фізики атмосфери Оксфордського університету Тіпа Палмера, це не дивно. Страшна червнева спека в Канаді та Східній Європі меркне на тлі того пекла, яке все частіше можна спостерігати при підвищенні літніх температур в тропічних і субтропічних країнах.
"Не тільки спека, але і вологість досягають там такого рівня, що організм людини в таких умовах просто не здатний підтримувати життя, - попереджає він. - Потрібно визнати, що в країнах світу спекотні періоди не йтимуть ні в яке порівняння навіть з тим, що ми бачили в Канаді. Екстремальна погода буде проявлятися там куди більш інтенсивно і забере набагато більше життів".
Дослідження, проведені в Оксфордському університеті, продовжує професор Палмер, наочно демонструють, що в умовах високого атмосферного тиску навіть порівняно невелике природне підвищення рівня парникових газів в атмосфері може привести до підвищення температури на кілька градусів буквально за пару тижнів. А в екстремально жарку погоду це цілком може виявитися критичним.
Спека вбиває не тільки безпосередньо, але і опосередковано. У бідних аграрних країнах повільне, але неухильне підвищення середніх температур все частіше призводить до посухи, посуха - до неврожаю, а неврожай - до голоду. В таких умовах загострюється боротьба за ресурси, що рано чи пізно призводить до конфліктів.
Дослідження, проведені в 2018 році, доводять існування причинно-наслідкового зв'язку між зміною клімату і зростанням числа конфліктів, а також масовою міграцією з регіонів, постраждалих від природних катаклізмів, викликаних підвищенням температур. Зокрема, посуха стала принаймні однією з основних причин "Арабської весни" - масових акцій протесту, що пройшли в 2010-2012 роках в Тунісі, Лівії, Єгипті та інших країнах. У багатьох з них народні повстання закінчилися поваленням чинної влади.
При цьому існуючі моделі кліматичних змін на найближчі десятиліття дають невтішні прогнози.
Згідно з одним таким дослідженням, якщо зараз звична для більшості людей світу середньорічна температура коливається в межах 11-15° Цельсія, то вже через 50 років майже третина населення Землі буде жити в регіонах, де цей показник буде перевищувати 29°.
На сьогоднішній день в таких кліматичних умовах розташовується менше 1% суші - в основному це найспекотніші точки пустелі Сахара. Однак, якщо прогнози вчених виявляться вірні, до 2070 року такий температурний режим переважатиме майже на п'ятій частині суші.
Чи зможе людство вижити в таких умовах в принципі, велике питання, стверджують автори статті "Майбутнє кліматичної ніші людини" - міжнародна команда дослідників, що працюють в Британії, Нідерландах, Данії, США, Китаї, Японії та Уругваї.
Справа в тому, що наші предки тисячоліттями жили в порівняно вузькій "температурній ніші", де середньорічна температура не перевищує 15, пояснюють автори. У таких кліматичних умовах фізіологія сучасної людини формувалася щонайменше останні 6000 років, і саме до них найбільш пристосований наш організм.
Неухильне підвищення температури загрожує знищити цю температурну нішу. А це, на думку вчених, неминуче призведе до катастрофи.
"Глобальне потепління матиме істотний вплив на цілі екосистеми, - попереджають автори роботи, - а також серйозно відіб'ється на здоров'ї людей, системах життєзабезпечення, продовольчої безпеки, запасах води і економічному зростанні в цілому".
Простіше кажучи, в такому кліматі людство не зможе себе прогодувати і забезпечити достатньою кількістю води. Це вже не кажучи про те, що спека сприяє широкому поширенню інфекцій, лікувати які стане значно важче.
Загалом, підсумовують вчені, якщо планета продовжить нагріватися тими ж темпами, що зараз, вже через кілька десятиліть ми ризикуємо опинитися в умовах, непридатних для життя.
Як повідомляє Бі-бі-сі, професор Університетського коледжу Лондона і засновник Інституту змін клімату і навколишнього середовища, сер Брайан Хоскінс, всерйоз стурбований тим, що в деяких регіонах реальність може виявитися куди страшнішою за будь-які прогнози.
"Кліматичні моделі описують те майбутнє, в якому ми опинимося при вдалому збігу обставин, якщо нам пощастить. І закладені в них оцінки можуть виявитися занадто консервативними", - попереджає він.
Прийнята п'ять років тому Паризька кліматична угода намагається утримати підвищення середньорічних глобальних температур в межах 1,5-2° в порівнянні з доіндустріальним періодом. Однак експерти кажуть, що інтерпретувати ці цифри потрібно гранично акуратно.
Справа в тому, що згадані 1,5-2° - це, що називається, середня температура по лікарні. В реальності ж розігрів планети відбувається вкрай нерівномірно, і ділянки суші нагріваються значно швидше, ніж поверхня Світового океану.
У тій же Англії, наприклад, середня температура календарного літа (З червня по серпень) за останні 100 років вже зросла на 2-3°. А відразу в декількох містах Канади і на північному заході США в червні була зафіксована температура, що перевищує рекордні показники минулих років відразу на 5°.
Якщо розрахунки британських вчених вірні і до 2070 року планета в середньому нагріється "всього" на 3°, то на суші звичні нам середньорічні температури виростуть приблизно на 7,5°.
На сьогоднішній день чимало життів рятують кондиціонери, забезпечуючи жителів жарких країн цілющою прохолодою. Однак в довгостроковій перспективі сподіватися на цей варіант не доводиться.
По-перше, кондиціонери досить сильно забруднюють атмосферу - тим самим вуглекислим газом, парниковий ефект від якого розігріває планету ще сильніше. А по-друге, їх робота вимагає великої кількості електроенергії, а в спеку електромережі нерідко відмовляють і горять - і в міру підвищення середніх температур відбуватися це буде все частіше.
А планета тим часом нагрівається все швидше. Згідно з останніми дослідженнями, щорічно сніжно-льодовиковий покрив Землі скорочується майже на 90 тис. кв км., що вдвічі більше площі всієї Естонії і порівняно з територією Азербайджану.
Там, де вода взимку все ще замерзає, це з кожним роком відбувається все пізніше - а навесні лід тане все раніше. За рахунок цього з 1979 по 2016 рік світ в середньому втратив вже приблизно десять днів " зими":
Не дивно, що одна з авторів закону Про зміну клімату, прийнятого у Великобританії в 2008 році, баронеса Вортінгтон, не виключає, що точка неповернення ось-ось буде пройдена і відшукати вихід зі сформованої кліматичної кризи вже не вдасться.
"Якщо раніше ми говорили, що вчені стурбовані ситуацією, що склалася, то більше вони не турбуються, - каже вона. - Тепер вони дуже налякані всерйоз".
Вас також можуть зацікавити новини
