Міністерство освіти і науки України та представники угорської громади розпочали конструктивні переговори щодо питань імплементації мовної статті закону про освіту в Україні.
Як повідомила прес-служба МОН, про це йшлося на сьогоднішній зустрічі міністра освіти і науки Лілії Гриневич з представниками угорської громади, що проживає в Україні.
«Основний акцент переговорів було зроблено на уточненні позицій щодо плану імплементації статті 7 закон «Про освіту», вдосконалення методик для вивчення української мови, розроблення нових стандартів та підручників, що передбачається зробити в межах перехідного періоду до повноцінної імплементації мовної статті», - йдеться в повідомленні.
Читайте такожУкраїна і Угорщина проведуть переговори щодо закону про мову освіти
Також під час зустрічі було порушено питання друку якісно нових підручників.
За словами міністра освіти, дуже важливий контекст, в якому подається інформація в підручнику.
«Якщо є абетка, в якій діти вчать літери та читають виключно про угорський гімн, прапор та міста – нам це не підходить. Підручник має бути адаптований, поряд з навчанням розповідати дитині про державу, в якій вона живе. Хочу зауважити, що в нас вже є хороший досвід щодо видання підручників, коли іноземне видавництво співпрацює з українським і видається хороший, якісний підручник. Так державні кошти витрачаються правильно і на користь дітям, і ми дуже зацікавлені у такому форматі співпраці. Ми будемо дуже вдячні, якщо ви посприяєте для встановлення таких зв’язків і для розробки підручників для навчання дітей з угорської громади України», - зазначила Гриневич.
Сторони також домовилися, що представники угорської громади увійдуть до робочих груп, які займаються розробкою державних стандартів та типових освітніх програм. Представники громади також передали пропозиції щодо проекту мовної статті майбутнього закону «Про загальну середню освіту», в якій має бути уточнено шлях імплементації мовної статті закону «Про освіту».
У МОН також нагадали, що донедавна угорська громада відмовлялася щодо консультацій стосовно імплементації мовної статті закону «Про освіту», мотивуючи це тим, що спершу Конституційний суд України має розглянути відповідне подання та підтвердити її конституційність.
Як повідомляв УНІАН, у квітні Угорщина втретє заблокувала проведення Комісії Україна-НАТО на міністерському рівні.
Раніше, у березні, міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вимагав від України внести зміни до закону про освіту та відкласти його реалізацію до 2023 року, інакше Будапешт блокуватиме важливі для України зустрічі на рівні Європейського Союзу та НАТО. Зокрема, він зазначив, що Угорщина заблокує проведення комісії Україна-НАТО на міністерському рівні в квітні, а також у липні.
Довідка УНІАН. Новим законом «Про освіту», який набув чинності 28 вересня 2017 року, в Україні вводиться 12-річна середня освіта, мовою освітнього процесу в навчальних закладах є державна мова – українська. Право осіб, які належать до національних меншин, на навчання рідною мовою реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної нацменшини поряд з державною мовою.
Мовні положення закону (ст. 7) викликали занепокоєння Польщі, Румунії, Угорщини, Греції, Болгарії.
Згідно з висновком Венеціанської комісії, оприлюдненим 8 грудня 2017 року, українській владі рекомендовано збалансувати положення мовної статті.
14 лютого 2018 року Кабінет міністрів схвалив законопроект (№ 8046), яким передбачається продовжити перехідний період імплементації мовної статті закону «Про освіту» до 2023 року. Нині цей проект закону перебуває на розгляді парламентських комітетів.
