Член парламентської делегації в Парламентської асамблеї Ради Європи Ірина Геращенко запропонувала генеральному секретарю Турбйорну Ягланду вихід з бюджетної кризи у Раді Європи через несплату Російською Федерацією щорічних внесків в бюджет організації шляхом скорочення його заробітньої плати.
Про це перший заступник голови Верховної Ради написала на своїй сторінці у Facebook.
Зокрема, вона стверджує, що "Ягланд шантажує Раду Європи скороченнями секретаріату і іншою економією (через невиплату внесків РФ), до якої місцеві бюрократи ставляться чутливо, бо звикли до забезпеченого життя".
Читайте такожГенсек Ради Європи Ягланд намагається повернути російську делегацію в ПАРЄ – Геращенко
"Примітно, що в самого Ягланда зарплата на порядок вища, аніж в президента Франції чи генсека ООН. І при цьому результатом його перебування на посаді є серйозна криза організації, дискредитація Ради Європи, відсутність прогресу в захисті прав людини в країнах-членах Ради Європи. Можливо, генсеку Ягланду варто розпочати новий курс економії коштів РЄ, на прикладі власного офісу? Скоротити власну зарплату і зарплати своїх співробітників? Це буде хороший приклад відданості принципам, а не торгівлі ними заради повернення внесків РФ", - заявила Геращенко.
Також вона навела дані з відкритих джерел щодо заробітних плат керівників інших міжнародних організацій та лідерів іноземних держав.
Зокрема, за її даними, заробітна плата генерального секретаря ООН становить 227 тис. 253 доларів США (станом на 11 червня 2018 року відповідала 192 587 євро), а генерального секретаря Ради Європи - 205 тис. 083 євро. Разом з тим, заробітна плата керівництва держав, де розташовані штаб-квартири ООН та Ради Європи: президента США Дональда Трамп – 400 тис. дол., президента Франції Еммануеля Макрона - 181 тис. 680 євро, прем’єр-міністра Франції Едуара Філіппа – 178 тис. 920 євро (дані 2018 року).
Як повідомляв УНІАН, на квітневій сесії в 2014 році ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу і виключила її представників з усіх керівних органів Асамблеї через анексію Криму. З того часу РФ фактично бойкотує засідання Асамблеї та вимагає відновлення її прав у повному обсязі.
У червні 2017 року Росія відмовилася платити членські внески до Ради Європи за 2017 рік до відновлення повноважень її делегації в ПАРЄ.
У Страсбурзі в січні 2018 року проходила зимова сесія ПАРЄ. Віце-президент асамблеї Володимир Ар'єв заявив, що в Парламентській асамблеї Ради Європи триває кампанія за повернення делегації РФ до складу ПАРЄ.
23 січня російський сенатор Олексій Пушков заявив, що Росія не платитиме внески до Ради Європи, доки її права в ПАРЄ не будуть відновлені. Тоді головуючий у Комітеті міністрів Ради Європи міністр закордонних справ Данії Андерс Самуельсен попередив, що несплата Росією членських внесків до Ради Європи призведе до серйозних наслідків.
20 вересня голова постійної делегації Верховної Ради у ПАРЄ Володимир Ар'єв заявляв, що в ПАРЄ пропонують ускладнити процедуру запровадження санкцій проти делегацій країн, які порушують права людини, а також принципи демократії і верховенства права. Крім того, він зазначав, що в ПАРЄ хочуть збільшити частку голосів з 50% до 2/3 у питанні оскарження повноважень національних делегацій.
9 жовтня ПАРЄ повернула у профільний комітет доповідь про внесення змін до процедур і правил асамблеї щодо оскарження повноважень національних делегацій, в тому числі в контексті збереження санкцій проти делегації РФ.
