Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд виступив проти ініціативи України компенсувати відсутність членських внесків РФ, яку виключили з ПАРЄ.
Про це в інтерв'ю Цензор.нет розповів постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба.
Україна вперше у своїй історії зробила добровільний внесок у ПАРЄ розміром 400 тисяч доларів у вересні 2018 року.
"Це була цілеспрямована політика нинішнього генерального секретаря Ради Європи Турбйорна Ягланда, який вже залишає посаду, - блокувати будь-які ініціативи, пов’язані з компенсацією, бажанням чи намірами інших країн повторити, наслідувати крок України. Тобто він зайняв таку позицію, послідовно її скрізь просував, що питання не в тому, що ви нам компенсуєте різницю, питання в тому, що держава-член має заплатити свій внесок і маємо отримати ці гроші від Росії, а не від когось іншого", - розповів дипломат.
За його словами, така цілеспрямована політика на блокування цього сценарію відбила бажання інших країн, які були готові підтримати Україну.
"І, звісно, коли генеральний секретар зайняв таку жорстку позицію, то навіть ті країни, які розмірковували над подібним кроком, згорнули свої наміри, і ситуація розвивалася за іншим сценарієм", - додав Кулеба.
Постпред заявив, що своїм кроком Україна продемонструвала, що готова не лише вимагати, але й підтримувати ПАРЄ.
"Але наша совість чиста. Тому що, коли в процесі дискусії нам намагалися зробити закид, що Україна постійно щось просить і ніколи сама нічого не дає для вирішення кризи, то ми казали: вибачайте, ми якраз зробили дещо дуже нетипове, безпрецедентне для нас і в дуже серйозних обсягах. Тому що 400 тис. – це дуже велика сума насправді. І тоді казали: все, Україна, питань нема, ви дійсно все зробили те, що могли", - сказав Кулеба.
За словами Кулеби, надалі Україна має платити планові внески і виконувати свої зобов'язання перед ПАРЄ:
"Ми маємо дотримуватися своїх юридичних зобов’язань, сплачувати ті гроші, які ми повинні сплачувати. Але аукціон щедрості закінчився, я не бачу для нього більше жодних підстав. Тому тепер я би хотів від Ради Європи більше, ніж їй давати. В широкому сенсі, не лише в фінансовому, але і в політичному", - зазначив дипломат.
Як повідомляв УНІАН, у квітні 2014 року ПАРЄ позбавила російську делегацію права голосу і виключила її представників з усіх керівних органів асамблеї у зв'язку з анексією Криму.
У зв'язку з цим Росія не платила внески в Раду Європи з червня 2017 року. Такі дії Росії чимало членів ПАРЄ і політиків назвали шантажем.
25 червня ПАРЄ ухвалила резолюцію "Посилення процесу прийняття рішень Парламентською Асамблеєю щодо повноважень та голосування". Документ підтримали 118 парламентаріїв, проти були 62, 10 утрималися. У зв'язку з цим рішенням механізм запровадження санкцій, що діяв у ПАРЄ до цього, скасовано.
26 червня в ПАРЄ підтримали резолюцію про затвердження повноважень делегації Російської Федерації без введення яких-небудь санкцій. "За" відповідну резолюцію проголосували 116 парламентаріїв, "проти" - 62, 15 "утрималися".
Делегації Естонії, Грузії, Латвії, Литви, Польщі, Словаччини та України у ПАРЄ вирішили достроково покинути літню сесію через повернення делегації РФ в Асамблею.
