Процес становлення інституту викривачів інформації в Україні потрібно розпочинати саме з викривачів корупції. Щоб цей інструмент міг реально спрацювати і показати весь свій потенціал, а згодом, можливо, бути поширеним.
Про це заявила експертка Фонду Інновацій та Розвитку (IDF) Україна, одна із співавторів законопроектів щодо викривачів корупції Людмила Арахамія.
“Нині увага Офісу президента України та громадськості сконцентрована на викривачах корупції як на дієвому інструменті антикорупційної боротьби. Як показує світовий досвід, цей інструмент боротьби — один із найдієвіших у світі. Це позитивний сигнал з боку усієї команди нового президента, який демонструє готовність до комплексної антикорупційної реформи.
Експертка пояснила, розпочати саме з викривачів корупції потрібно з двох причин. По-перше, каже Людмила Арахамія, громадяни України вважають проблему корупції найбільшою проблемою в країні, а, по-друге, з усіх правоохоронних органів рівень довіри громадян України до антикорупційних органів, зокрема НАБУ, найвищий.
“Це значить, що інструмент викривачів корупції може реально спрацювати. У той час як запровадження інституту викривачів інших правопорушень може розбитися на початку через неготовність відповідних органів оперативно та ефективно реагувати на повідомлення викривачів!”, - зазначила Людмила Арахамія.
Такої ж думки засновник організації Statewatch Олександр Леменов.
«Якщо ми не можемо впровадити якісь відносно прості речі, а відразу беремося за щось дуже масштабне і глобальне, то у нас це не виходить, і в підсумку дискредитується сама ідея як така. Тому зараз треба впровадити норми щодо тяжких та особливо тяжких злочинів у сфері корупції, і якщо це запрацює, то цю практику потім можна буде розповсюджувати і на викривачів інших видів злочинів", – сказав Олександр Леменов.
Додамо, що в законодавчих ініціативах Офісу президента матеріальне заохочення передбачене для обмеженої категорії викривачів, які повідомляють про найбільш тяжкі корупційні злочини. Тяжкість корупційних злочинів, за повідомлення про які викривач може отримати винагороду, визначається розміром предмету злочину, наприклад, отриманої неправомірної вигоди (по суті хабара) та розміром збитків, які завдані державі у результаті вчинення корупційного злочину.
Надалі, залежно від успішності запровадження описаної вище системи матеріального заохочення викривачів, можливо, законодавець повернеться до цього питання і розширить коло випадків, у яких викривачі будуть мати право на отримання матеріальної винагороди.
Нагадаємо, 19 серпня в Офісі президента України під керівництвом заступника голови ОПУ Руслана Рябошапки відбулося обговорення представниками громадських організацій та міжнародними партнерами України у сфері боротьби з корупцією, напрацьованих змін до законодавства щодо викривачів корупції.
Співавторами законопроектів щодо викривачів є представники Інституту прикладних гуманітарних досліджень, Фонду Інновацій та розвитку (IDF), а також проекту USAID “Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні“ (SACCI).
Відповідні законопроекти, підготовлені з урахуванням передвиборчих зобов’язань Володимира Зеленського, будуть внесені Президентом як невідкладні для позачергового розгляду парламентом.
