У квітні українські виборці пішли на відчайдушний гамбіт, обравши новим президентом телевізійного актора, який грав 30-річного шкільного вчителя Василя Голобородька в серіалі «Слуга народу». Тирада Голобородька проти української корупційної культури стала з фільму стала вірусною, підхопивши настрої молодої країни, розчарованої станом речей і готової до змін.
З того часу назріло питання. Чи Володимир Зеленський, який грав Голобородька і тепер очолює Україну, такий же ідеалістичний, поміркований і надзвичайно чесний ворог корупції, — пише New York Times.
Горезвісний текст телефонної розмови Дональда Трампа з Володимиром Зеленським викликала збентеження. Український лідер принижувався перед Трампом, називаючи його «великим вчителем», погоджуючись з його критикою європейських лідерів і погано відгукуючись про посла США, якого Трамп відкликав з власних політичних міркувань. Він також зауважив, що зупинявся якось в одному з готелів Трампа, коли востаннє був у США.
Але навряд чи можна напевне сказати, що ця розмова стала викриттям справжнього обличчя Зеленського чи свідченням зіткнення Голобородька з жорсткою реальністю. Як вірно зауважив український президент, Україна веде одразу дві війни: проти корупції, розпаленої купкою олігархів, і проти сил Росії на Донбасі.
Читайте такожDer Spiegel: Скандал навколо України – бомба сповільненої дії для Трампа
Попри те, що Трамп і Зеленський говорили під час телефонної розмови, Євросоюз підтримував Україну як фінансово, так і дипломатично. Але лише США можуть дати Україні військові м’язи, які потрібні для опору Росії. І, з точки зору Зеленського, лише зустріч з президентом США може допомогти встановити позиції, які йому потрібні.
Вірогідно, Зеленський знав про те, що Трамп ставиться до Володимира Путіна як до близького друга. Він, вірогідно, також добре знав про зневагу президента США до України і його віру у теорії змови про те, що Україна нібито втручалася в американські вибори у 2016 році, щоб допомогти демократам. Вірогідно, йому навіть розповіли про слова Трампа, які він сказав американській делегації після інавгурації Зеленського.
«Це жахливі люди. Вони всі корумповані й намагалися мене повалити», - говорив Трамп у відповідь на позитивні коментарі американських дипломатів.
Більше того, посланці президента США включно з його адвокатом Рудольфом Джуліані дали чітко зрозуміти, що прихильність американського лідера дорого коштує. Тож акторський досвід Зеленського міг підказати йому, що «завоювання» Трампа вимагає лестощів і демонстрації повної пошани.
З точки зору президента України, його підхід спрацював принаймні на короткий час. Невдовзі після телефонної розмови стало відомо, що Білий дім розблокував військову допомогу для української армії. Хоча це могло статися через тиск Конгресу, а не завдяки розмитим обіцянкам Зеленського.
Визнання дилеми, перед якою постав Зеленський через нездатність Білого дому відділити національні інтереси від особистих, не означає пробачити йому потурання американському президенту, образи на адресу щедрої Європи чи критику американських дипломатів, які щиро бажали допомогти Україні. Зрештою, він не «прогнувся» перед вимогами посланців Трампа відкрити справу проти Джо і Гантера Байдена чи розслідування українського втручання у вибори. Але він також не отримав і те, чого хотів, а саме зустріч тет-а-тет з президентом США у Білому домі. Принаймні в Україні й Європі у нього є багато виправдань.
Ситуація погіршиться, якщо США й інші західні країни відвернуться від п’ятимісячної адміністрації Зеленського через інцидент, в якому він був більше жертвою, ніж співучасником. Найбільший виграш в такому випадку отримає Володимир Путін, чиєю головною метою завжди було заблокувати розвиток демократичної України й підірвати її імідж ліберальної країни.
Разом з тим, в Україні все вказує на те, що горезвісна телефонна розмова не налаштувала українців проти Зеленського. Можливо так склалося тому, що лишається не зрозуміло, як йому чи Голобородьку варто було б діяти, потрапивши в пастку між молотом і ковадлом. Українці й національні ЗМІ найбільше стривожені питанням продовження підтримки США у боротьбі їхньої країни.
Читайте такожПомпео: розслідування розмови Трампа і Зеленського - "якась дурна гра"
Канцлер Німеччини Ангела Меркель і президент Франції Еммануель Макрон, які стали жертвами незаслуженої критики з боку Зеленського під час дзвінка і яким доводиться терпіни як его Трампа, так і втручання Путіна, мудро промовчали. Вони вірогідно відкидають будь-яке роздратування, яке відчувають, прямуючи до довгострокової мети, якою є допомога в побудові сильної й демократичної України.
Конгрес, чия підтримка України в минулому була абсолютно двопартійною, повинен шукати спосіб не нашкодити перспективам країни чи її нової влади в ході наростання процесу імпічменту у Вашингтоні. У всякому разі, це не вина Зеленського чи України, що Трамп намагається так цинічно схилити їх до участі у своїх схемах.
