Зустріч «нормандської четвірки», яка має відбутися 9 грудня в Парижі, буде відрізнятися від усіх попередніх, коли сторони просто говорили і розходилися. Зустріч 9 грудня, скоріше за все, завершиться прийняттям певних політичних рішень та підписанням певних документів.
Саме про це постійно говорять росіяни, підштовхуючи і західні країни, і Україну до нової угоди та взаємодії у новому форматі. Так, зокрема, Пєсков у своїй заяві та Сурков у своїх коментарях говорили про те, що результатом найближчої зустрічі у «нормандському форматі» повинно стати узгодження конкретних документів або хоча б проектів документів - драфтів. Російські експерти також пишуть про напрацювання на зустрічі драфтів: проекту нового закону про особливий порядок місцевого самоврядування в ОРДЛО та проекту закону про вибори в ОРДЛО.
Якщо події розгортатимуться за таких сценарієм, і ці драфти будуть узгоджені, це означатиме, що ми виходимо на новий трек політичного врегулювання конфлікту на Донбасі та конкретних державних рішень у парламенті.
Росіяни тиснуть і вимагають провести ці законодавчі рішення в Україні вже до кінця цього року. І ми бачимо, що спікер Верховної Ради Дмитро Разумков уже заявив, що законопроект про особливий статус місцевого самоврядування в ОРДЛО почнуть розробляти одразу після зустрічі «нормандської четвірки».
Якщо порівняти всі ці заяви та все те, що я чув від західних дипломатів, то стає зрозуміло, що ця «нормандська зустріч» матиме певні практичні результати. Не просто так відбулося повернення Росією наших кораблів, захоплених у Чорному морі поблизу Керченської протоки. Москвою цей жест, без сумніву, подаватиметься як поступка Україні. Хоча чомусь Росія забуває, що вона і так мала це зробити, відповідно до рішення Міжнародного трибуналу ООН з морського права.
Друге, що Росія спробує подати як поступку Україні, – фасилітація обміну військовополоненими та повернення тих наших полонених, які знаходяться в «ДНР» і «ЛНР». Ми знаємо, що українська сторона наполегливо працює над цим обміном, і я думаю, що це питання також стане одним із пунктів переговорів на цій зустрічі. Росіяни це також будуть подавати як поступку та готовність до діалогу. Але вони будуть підводити нас до прямого діалогу, тобто Україна повинна буде сісти за стіл переговорів із представниками самопроголошених республік та домовлятися саме з ними напряму, без Росії.
Зустріч «нормандської четвірки», яка має відбутися 9 грудня в Парижі, буде відрізнятися від усіх попередніх, коли сторони просто говорили і розходилися. Зустріч 9 грудня, скоріше за все, завершиться прийняттям певних політичних рішень та підписанням певних документів
Третій пункт, який, очевидно, буде головним, стосуватиметься напрацювання драфту документів про вибори і особливий порядок самоврядування в ОРДЛО.
Фактично все це означатиме вихід на трек до федералізації України. Хто би що не говорив, але такі закони і такий статус ОРДЛО стане елементом федералізації де-факто і де-юре.
Як при цьому поводитиметься нова влада, ми не знаємо. Так само ми не знаємо, як відбуватиметься напрацювання цих драфтів. За чутками, Офіс президента вже має певні напрацювання по цьому питанню.
Відомо, що росіяни категорично проти пролонгації тих угод та рішень, які приймав Порошенко. Рамки залишаться, в принципі, тими самими – виконання тих пунктів, що прописані в Мінських угодах. Однак має бути з’ясоване ключове на даний момент питання: що робити в першу чергу – проводити вибори в ОРДЛО чи встановлювати контроль над кордоном? Це питання наразі є найбільш конфліктним і викликає найбільше дипломатичних протиріч.
Також важливою у цьому контексті є заява міністра закордонних справ Пристайка, яка пролунала в недавньому інтерв’ю. Він сказав, що є гостра потреба для ЦВК розробити нові правила виборів, аби інтегрувати жителів ОРДЛО в електоральний процес.
І четвертий пункт, який, схоже, буде обговорюватися на цій зустрічі – новий газовий контракт, тобто вирішення питання про транзит російського газу територією України.
Фактично «нормандська зустріч», якщо вона відбудеться 9 грудня і не зірветься, буде охоплювати великий комплекс різних питань. Вона не буде пов’язана тільки з політичним врегулювання конфлікту на Донбасі. Кожна сторона буде діставати свої козирі і буде намагатися виторгувати преференції для себе. От, наприклад, росіяни віддають Україні захоплені кораблі, тож тепер начебто є підстави говорити про скасування антиросійських санкцій, які запроваджувалися після керченського інциденту. Із активізацією переговорного процесу та виробленням драфту також з’являться підстави для росіян говорити про поступовий відхід від риторики самоізоляції РФ та демонструвати прагнення врегулювати ситуацію.
Я думаю, що ця зустріч повинна буде завершитися узгодженням конкретних ключових питань, які є між Україною і Росією, та нашими західними партнерами. Чи то це буде публічно, чи то не публічно – ми поки що не знаємо.
В будь-якому разі, всі ці речі будуть провокувати нову політичну кризу в Україні, зокрема, в парламенті. Тому що спротив таким рішенням президента буде величезним.
Як виглядатиме ця зустріч, і чи не буде Зеленський на ній один проти трьох? Виходячи із заяв, що лунають, на цій зустрічі, скоріше за все, буде протистояння два на два, тобто Зеленський і Меркель проти Путіна і Макрона. У Ангели Меркель все-таки є розуміння ситуації та позиції України щодо виборів в ОРДЛО. Неодноразово були заяви Берліна про те, що вибори мають відбутися в умовах, контрольованих Києвом. У Макрона ж дещо інша позиція: Франція наполягає на тому, що спочатку треба запустити процес, а потім подивитися, як піде. Бажання Росії – зрозумілі: вона наполягає на імплементації політичної фази та внесенні відповідних змін до Конституції України.
Фактично «нормандська зустріч», якщо вона відбудеться 9 грудня і не зірветься, буде охоплювати великий комплекс різних питань. Вона не буде пов’язана тільки з політичним врегулювання конфлікту на Донбасі
Реально з цієї ситуації може бути два виходи: або федералізація, як того хоче Путін, або заморожування конфлікту. Третього не дано. Хіба що, якщо Зеленському на зустрічі вдасться переконати інших, що спочатку потрібно встановити контроль над кордоном, а потім вже проводити вибори, тоді йому якось вдасться всі ці домовленості «продати» українському суспільству. А якщо буде якась інша формула з виборами в першу чергу та встановленням контролю над кордоном потім, це призведе до політичної кризи в Україні, протестів та, можливо, дострокових виборів. Зеленський має розуміти, що зараз він ходить по дуже тонкому льоду і дуже близько до «червоних ліній». Тож поки ще є хоч якийсь баланс і паритет, тобто поки Меркель, в принципі, на нашому боці, у нас ще є хоч якісь козирі.
Зеленський намагається показати себе як президент миру. Від початку він був націлений більше на здобуття тактичних, короткострокових перемог, а от, що робити стратегічно, мені здається, влада не розуміє. Наприклад, Єрмак говорив, що вони спробують підв’язати до переговорного процесу ще й питання Криму. Але тут взагалі є ризик, що, якщо українська сторона не прийме нав’язані цими трьома гравцями умови, то переговори взагалі зайдуть у глухий кут. І насправді це буде вигідно Росії.
Отже, конфлікт на Донбасі не має простого рішення. Є тільки два варіанти: або заморожування ситуації і конфлікт низької інтенсивності, або поступовий трек і рух в бік федералізації України.
Анатолій Октисюк, політичний аналітик, експерт аналітичного центру DemocracyHouse
