Ілюстрація REUTERS

Законопроект про військово-консалтингову діяльність легалізує діяльність приватних військових компаній (ПВК) в Україні, дозволить державі конкурувати на міжнародному ринку військових послуг та вирішити питання працевлаштування ветеранів силових структур.

Читайте такожКривонос хоче створити в Україні приватні військові компаніїЯк передає кореспондент УНІАН, про це йшлося на засіданні робочої групи з обговорення законопроекту №3005 «Про військово-консалтингову діяльність».

Як зазначила ініціатор проекту закону, народний депутат від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк, головна мета законопроекту – «легалізувати цей вид економічної діяльності через легалізацію приватних військових компаній».

Відео дня

«Фактично в Україні вже є приватні військові компанії, але вони мають юридичні адреси за кордоном, зокрема у Болгарії, хоча співробітників наймають з України і в Україні працюють, навчаючи військовій справі тих, то може за це заплатити, а потім рекрутують їх на службу за межами України», – сказала Василевська-Смаглюк.

Разом з тим вона наголосила, що законопроектом українським ПВК буде заборонено брати участь у бойових діях за межами України.

«Вони не воюють. У них інші завдання. Це охорона об’єктів, супровід вантажів, послуги перекладача, послуги розмінування, послуги медичні, медіація (мирні переговори) у військових конфліктах. Цей законопроект складено на основі документа Монтрьо, який у 2008 році Україна підписала разом з Францією, США, Великою Британією, Швейцарією, Швецією, в цілому 17 країн та 592 приватні військові компанії, переважно із США та Британії. Згідно з цим документом, ПВК не можуть брати участь у прямих військових діях», – пояснила депутат.

Разом з тим вона зазначила, що легко ухвалити цей законопроект Верховна Рада не зможе через спротив країн, які бачать в Україні потенційного конкурента у цій сфері.

«Наскільки мені відомо, дуже проти ті країни, які бояться конкуренції, тобто ті країни, що мають ПВК, які нам надають військову допомогу. А інший спротив – від Росії, яка сама не легалізувала ПВК, хоча мала відповідний законопроект, тому що Росії вигідно тримати приватні військові компанії у тіні, адже тоді вона ні за що не несе відповідальності – ні як держава походження, ні як держава, яка підписала якісь зобов’язання», – наголосила Василевська-Смаглюк.

Крім того, за її словами, цим законопроектом передбачено, що навчальні центри ПВК перебуватимуть на території України, а їхніми послугами зможуть користатися не лише іноземці, але й державні силові структури для навчання військовослужбовців у досить вузьких і спеціалізованих сегментах військової справи.

Також Василевська-Смаглюк додала, що легалізація ПВК – це гарна нагода для утвердження України на міжнародній арені.

На засіданні учасники робочої групи – військові, експерти – в цілому схвально поставилися до легалізації ПВК, однак зазначили, що законопроект необхідно доопрацювати. Зокрема, необхідно передбачити запобіжники, щоб кадрові військові, найкращі спеціалісти не перейшли до ПВК, де грошова винагорода в десятки разів вища за ту, що пропонує держава. Пропонувалося, зокрема, встановити, що обов’язковою умовою служби у ПВК є проходження перед тим військової служби в Україні не менше ніж певний період часу.

Заступник секретаря РНБО Сергій Кривонос зауважив, що фахівці з приватних компаній могли б навчати військовослужбовців Збройних сил та інших силових структур, оскільки державі не вигідно утримувати навчальні центри для вузьких спеціалістів через їхню невелику завантаженість.

Своєю чергою представник Служби зовнішньої розвідки Олександр Приходько зазначив, що необхідно внести зміни до низки законів, щоб дати членам ПВК повноваження здійснювати контррозвідувальну діяльність на користь України.

Раніше УНІАН писав, що в Україні вже давно існують щонайменше п’ять приватних військово-консалтингових компаній, однак вони зареєстровані і платять податки за межами України.