Про це йдеться в окремій думці судді Конституційного суду (КС) Ігора Сліденка стосовно висновку КС у справі за зверненням Верховної Ради щодо відповідності законопроекту про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади вимогам ст. 157 і 158 Основного Закону.
Читайте такожСуддя КС: зміни до Конституції щодо особливого статусу Донбасу загрожують унітарності
Ігор Сліденко зазначає, що назва законопроекту "Про внесення змін до Конституції щодо децентралізації влади" не відображає сутності та специфіки запропонованих у законопроекті суспільних відносин, які пропонується закріпити в Конституції.
Він вважає, що норми, якими законопроект пропонує запровадити інститут префекта та доповнити повноваження президента України контролем над місцевим самоврядуванням, "очевидно є засобами жорсткої централізації публічної влади, навіть порівняно з тією моделлю, яка існує в чинній Конституції України".
"Розглядати запропоновані законопроектом зміни до Основного Закону виключно в контексті децентралізації влади, за умов, коли значна частина норм навпаки сприятиме централізації публічної влади, Конституційному суду навряд чи можливо, оскільки наукової методології для цього немає", - наголошує Ігор Сліденко.
Суддя також зазначає, що Конституційний суд уникнув аналізу ситуації, пов'язаної з анексією Автономної республіки Крим та військовими діями в Донецькій та Луганській областях.
За словами судді, "в правовій системі України склалась ситуація, коли функціонує комплексне нормативне забезпечення у зв' язку з умовами воєнного чи надзвичайного стану, однак формально він не запроваджений".
"Очевидно, що питання про запровадження останнього (мабуть, йдеться рпо воєнний стан - УНІАН) лежить у площині політичної доцільності, однак ніяк не стосується фактичних обставин, які склалися у зв' язку із загрозою суверенітету та територіальній цілісності України. При цьому неможливість внесення змін до Конституції України за умов воєнного чи надзвичайного стану пов' язана не стільки з його формальним запровадженням, скільки з тими змінами, які відбуваються в національній правовій системі у зв' язку з необхідністю забезпечувати функціонування держави в екстраординарних умовах (обмеження прав і свобод, обмеження функціонування вищих органів державної влади тощо)", - наголошує Ігор Сліденко.
Читайте такожВ Раду надійшов висновок КС щодо змін до Конституції
Він вважає, що проігнорувавши аналіз нормативно-правових актів, ухвалених з метою забезпечення функціонування України в умовах збройної агресії, КС припустився серйозних методологічних та концептуальних помилок, оскільки у цьому випадку питання стоїть щодо принципової можливості змінювати Конституцію за таких умов.
Ігор Сліденко переконаний, що "Конституційний суд обрав хибний шлях для встановлення відповідності пропонованих у законопроекті змін до Основного Закону критеріям, передбаченим ст. 157 і 158, порушивши при цьому приписи ст. 4 закону "Про Конституційний суд України", що передбачають обrрунтованість рішень".
Як повідомляв УНІАН, Верховна Рада 16 липня направила до КС проект змін до Конституції (щодо децентралізації влади) для одержання висновку щодо відповідності вимогам ст. 157 і 158 Конституції. 31 липня КС оприлюднив висновок щодо законопроекту, визнавши його таким, що відповідає Конституції і не спрямований на ліквідацію незалежності чи порушення територіальної цілісності України.
