Рада схвалила низку змін щодо судової реформи / фото УНІАН

Верховна Рада ухвалила у першому читанні президентський проект закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу, Цивільного процесуального кодексу, Кодексу адміністративного судочинства та інших законодавчих актів.

Законопроект №6232, внесений Петром Порошенком, з урахуванням пропозицій голови комітету з питань правової політики та правосуддя Руслана Князевича, за основу підтримали 253 депутати, передає Українська правда.

Відтак, до другого читання документу на 794 сторінки відповідні процесуальні кодекси будуть виписувати окремими розділами. "Це буде кілька законів в одному законопроекті", – сказав Князевич у підсумковому слові, після палких дискусій. 

Відео дня

Князевич наголошував, що новий Верховний суд не зможе запрацювати без ухвалення цього законопроекту.

Заступник голови Адміністрації президента Олексій Філатов зазначив, що законопроект "пройшов декілька раундів обговорення й отримав підтримку правничої спільноти" .

"Юрисдикцію між загальними, господарськими та адміністративними судами пропонується розмежовувати залежно від предмету, а не сторін спору", – сказав він, зокрема.

Згідно з пояснювальною запискою Філатова, президентський законопроект, серед іншого, впроваджує "електронний суд" й визначає Верховний Суд єдиною касаційною інстанцією.

Документ передбачає широкі можливості здійснення судочинства із застосуванням інформаційних технологій і вчинення всіх процесуальних дій через засоби електронного зв’язку "з відповідними механізмами ідентифікації та безпеки".

"Учасникам справи забезпечується можливість брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, не залишаючи свого житлового або робочого приміщення, а для свідків, експертів – в приміщенні іншого суду", – йдеться у записці.

Матеріали справ будуть зберігатися, як правило, в електронному вигляді, але учасники справи зможуть й далі звертатися до суду в паперовій формі.

Планується, що функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів позбавить необхідності отримувати в суді виконавчі документи в паперовій формі і допоможе заощадити стягувачу час та кошти.

Передбачено також "пред'явлення виконавчого документа до виконання шляхом подання до органу виконавчої служби, приватного виконавця лише однієї заяви, яку можна буде подати в електронній формі, не виходячи за межі своєї оселі чи робочого місця; оперативне передання матеріалів виконавчого провадження іншому виконавцю у випадках, передбачених законом".

Людям, які проживають на окупованій території або в районі АТО, планують забезпечити "доступ до інформації щодо судового розгляду, прийнятого судового рішення в справах, в яких такі особи беруть участь". Передбачено новий порядок визначення територіальної юрисдикції справ, які підсудні судам, розташованим на таких територіях.

Надання завідомо недостовірних чи підроблених доказів до суду пропонують вважати окремим складом злочину й передбачити покарання.

Читайте такожЛуценко пропонує замінити Антикорупційний суд антикорупційною палатою

Законопроект спонукає розглядати справи в розумні строки. Передбачають заходи процесуального примусу, а також неприйняття судом доказів в разі їх несвоєчасного подання чи приховування; закріплюють присічні строки для звернення з апеляційною або касаційною скаргою, заявою про перегляд судового рішення за новими обставинами.

Сприяти повній компенсації судових витрат мають нові процесуальні інститути забезпечення та попередньої оплати судових витрат.

При цьому суду та учасникам справи надається можливість вирішувати питання щодо судових витрат окремо, після вирішення справи по суті. Судовий збір при зверненні в порядку наказного провадження, подання позову в електронній формі буде меншою. В разі примирення без судового рішення передбачено повернення 50% судового збору.

Крім того, пропонується впровадити систему "автоматизованого арешту коштів, яка дасть змогу забезпечити оперативне (в межах кількох хвилин) виявлення грошових коштів, які належать відповідачу або боржнику, та накласти на них арешт згідно з судовим рішенням чи постановою державного виконавця".

"За заявою особи, якій належить право вимоги про стягнення неоспорюваної грошової заборгованості за письмовими договорами, яка не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, суд видає судовий наказ про стягнення заборгованості з боржника. Заява про видачу судового наказу розглядається без виклику заявника і боржника та без проведення судового засідання", – сказано також у записці.

"Протягом 20 днів з дня видачі судового наказу боржник має право подати заяву про скасування судового наказу. Якщо боржник скористається своїм правом – суд скасовує судовий наказ, якщо ні – наказ набирає законної сили. Використання такої процедури не є обов'язковим, і заявник має право вимагати вирішити його справу в порядку позовного провадження" – додається у ній.

Крім того, передбачається, що рішення суду буде переглядатися у касаційному порядку Верховним Судом за відповідною скаргою "лише один раз".

Верховний Суд може діяти у складі колегії (з 3 або більшої непарної кількості суддів), палати, об’єднаної палати відповідного касаційного суду, Великої Палати Верховного Суду. Колегія в разі незгоди з рішенням колег може передати справу на розгляд палати, до якої входить відповідна колегія, або об’єднаної палати відповідного касаційного суду, або Великої Палати ВС.

Крім того, у Кодексі адміністративного судочинства пропонують передбачити так зване прецедентне право: "процесуальний механізм розгляду типових справ (у яких відносини сторін та правові норми, якими вони регулюються, є схожими) за прикладом рішення Верховного Суду в одній з таких справ (зразковій справі)".

Передбачено також можливість притягнення до дисциплінарної відповідальності держcлужбовця  в разі прийняття ним рішення, що суперечить висновкам про застосування відповідної норми права, викладеним у постановах Верховного Суду. Підставою для початку дисциплінарного провадження тоді є ухвала суду.