Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич сподівається, що президент Петро Порошенко підпише закон про освіту після завершення Верховною Радою усіх необхідних процедур.
Як передає кореспондент УНІАН, про це вона заявила на прес-конференції після зустрічі з послами країн ЄС, які висловили занепокоєння щодо нового закону про освіту.
Зокрема вона сказала, що набуття чинності новим законом про освіту не відтерміновується.
«Ні, я не думаю, що відкладається», - зазначила міністр.
«Ми зараз очікуємо на те, що Верховна Рада завершить роботу над цим законом, тому що крім голосування необхідно, щоб його доопрацювало юридичне управління, щоб були зняті усі будь-які розбіжності, які там виникали, можливо, у стенограмі. Коли Верховна Рада завершить роботу, і відправить цей закон на підпис президенту України, я дуже сподіваюся, що глава держави підпише його», - сказала Гриневич.
«Поряд з цим буде тривати експертиза у Раді Європи, тому що ця - це дуже довгий процес. Для цього до нас мають приїхати експерти з Ради Європи. Вони мають провести консультації з різними зацікавленими сторонами. Ми до того часу …будемо прописувати цілу низку підзаконних актів, які деталізують цю мовну статтю», - додала Гриневич.
Як повідомляв УНІАН, закон «Про освіту» Верховна Рада ухвалила 5 вересня. Законом запроваджується 12-річна середня освіта в Україні. Мовою освітнього процесу в закладах освіти є державна мова – українська.
Передбачено, що у закладах освіти, відповідно до освітньої програми, можуть викладатися одна або кілька дисциплін двома та більше мовами - державною мовою, англійською та іншими офіційними мовами Європейського Союзу.
Особам, які належать до національних меншин України, гарантується право на навчання в комунальних закладах для здобуття освіти поряд з державною мовою відповідної національної меншини. Це право реалізується через класи (групи) з навчанням мовою відповідної національної меншини поряд з державною мовою.
Особам, які належать до корінних народів України, гарантується право на навчання в комунальних закладах дошкільної і загальної середньої освіти поряд з державною мовою відповідного корінного народу. Це право реалізується через створення класів (груп) з навчанням мовою цього народу поряд з державною мовою.
Крім того, встановлено, що особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року подовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які діють до набрання чинності даним законом з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою.
МЗС Румунії висловило стурбованість у зв'язку з нормами цього закону щодо мови навчання представників національних меншин України.
У МЗС Польщі висловили сподівання, що Україна дотримуватиметься зобов'язань, даних Варшаві, про вивчення польською нацменшиною рідної мови.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто заявив, що його країна не підтримуватиме ініціативи України в міжнародних організаціях у зв'язку з нормами нового закону про освіту, що стосуються мов навчання представників нацменшин України.
Болгарія, Угорщина, Румунія та Греція вирішили звернутися до Ради Європи та ОБСЄ через новий закон про освіту в Україні.
Сьогодні, 15 вересня, помічник першого заступника голови парламентського Комітету з питань науки і освіти Олександра Співаковського Олег Стоцький заявив, що закон ще не направлено на підпис президенту. За його словами, закон «готується на підпис голові Верховної Ради».
Коментуючи те, що, відповідно до ст. 130 закону про регламент, текст закону, ухваленого Верховною Радою, не пізніше ніж у 10-денний строк має бути оформлений комітетом і поданий на підпис голові Верховної Ради, тобто сьогодні останній день для передачі його голові парламенту, Стоцький заячив: «Сьогодні і піде. Ми дотримуємся регламенту завжди». Згідно з регламентом, голова Верховної Ради підписує поданий на підпис закон не раніше двох і не пізніше п'яти днів з дня його подання.
