Рішення про відмову надати Україні План дій щодо членства в НАТО приймали консенсусом, а не тільки Німеччина, заявив в інтерв`ю тижневику «2000» директор центру «Росія-Євразія» Ради із зовнішньої політики ФРН Олександр РАР.
«Даремно звинувачують тільки Німеччину в тому, що вона протистояла включенню України до ПДЧ, до речі, а не до НАТО. Це було все-таки колективне рішення. А інші країни, можливо, і ховалися за Німеччиною, але насправді не виступали на боці України», - сказав О.РАР.
Водночас він висловив упевненість, що своєю відмовою Захід і розумна політика Німеччини зробили Україні «великий подарунок», адже якби Україна приєдналася до ПДЧ, у неї почалися б тертя з Росією.
«Вступати в НАТО - це не вступати в клуб тенісистів або футболістів. Там дуже серйозні питання стоять. Наприклад, стаття 5-а - захист країни іншими країнами в разі агресії проти однієї з них», - сказав експерт.
О.РАР наголосив, що якби Грузія була членом НАТО, то під час російсько-грузинської війни весь Захід, включаючи США, повинен був би, можливо, з ядерним арсеналом, погрожувати Росії в цьому конфлікті.
«Це геополітичні питання. І потрібно рахуватися з думкою Заходу, з усіма державами, які повинні будуть на таке піти. Україна, якщо вона хоче бути в Альянсі, повинна переконати всі країни НАТО, що вона не тільки поділяє загальні цінності, а й що її варто захищати в разі агресії. З боку Росії, Китаю або ще когось», - сказав він.
О.РАР не вважає, що Україна настільки увійшла до європейської сім`ї, щоб вирішувати ці питання так швидко. «На жаль, нас ще не об`єднують загальні цінності, демократичні інституції в Україні не ті, та й частина українського народу не хоче входження країни в НАТО», - зазначив він.
«Зрозумійте мене правильно, я намагаюся бути об`єктивним. Виходячи з німецької історії, німецького погляду на майбутню Європу, для Німеччини дуже важливо зберегти всі шанси, щоб Європейський континент включав Росію та її народи. Грубо кажучи, не залишати Росію Азії, сибірські багатства - Китаю, не втратити можливість інтегрувати цю країну в європейську безпеку», - сказав О.РАР.
За його словами, сьогодні це «неможливо, тому що Росія сама цього не хоче, а включаючи Україну, Грузію або Білорусь в НАТО, ми втрачаємо Росію на наступні 20-30 років».
«Багато сил у Європі цього не хочуть. А багато, навпаки, вважають, що іншого виходу немає. І, мовляв, краще зробити це зараз, аніж потім. У цьому корінь проблем усіх розбіжностей усередині Євросоюзу», - сказав О.РАР.
Як повідомив УНІАН, 4 квітня 2009 року в рамках саміту НАТО було схвалено декларацію НАТО, в якій лідери Альянсу наголошують необхідність подальших реформ в Україні для втілення в життя її євроатлантичних прагнень.
При цьому лідери НАТО відзначили ключову важливість політичної стабільності для успіху в реформах.
Керівники НАТО підтвердили своє рішення, схвалене на саміті в Бухаресті у квітні 2008 року, щодо того, що Україна та Грузія мають стати членами НАТО. “Ми максимізуємо наші поради, допомогу та підтримку для їх реформ у рамках Комітетів Україна-НАТО та Грузія-НАТО”, - наголошується в декларації.
Лідери НАТО також висловили впевненість у тому, що річні національні програми допоможуть Україні та Грузії в просуванні необхідних реформ, хоча й відмовилися прогнозувати, коли може бути прийнято рішення про Плани дій щодо членства в НАТО для обох країн.
