Журналісти програми «Гроші» зафіксували, як народний депутат Борислав Розенблат, звинувачений НАБУ у хабарництві та причетності до «янтарної» мафії, веде телефонну розмову з директором Антикорупційного бюро Артемом Ситником.
Читайте такожСуду над Розенблатом завадила відсутність світлаЯк зазначається у сюжеті «Грошей», журналістам вдалося зробити відповідні екслюзивні кадри 18 січня, у Верховній Раді. На них можна бачити, як на телефоні нардепа спрацьовує виклик з підписом «Артем Ситник». На фото виклика встановлено портрет директора Антикорупційного бюро.
Відповідаючи на питання журналістів, Розенблат, однак, вказав, що ніколи з Ситником не спілкувався.
Журналісти також відзняли фрагмент листування Розенблата: він обговорює з жінкою на ім’я Леся (як допускають журналісти – зі своєю помічницею, чи консультантом), можливість використання інтересу НАБУ до братів Богдана та Ярослава Дубневичів задля відволікання уваги громадськості від його власної справи.
Зазначається, що за три тижня після «дзвінка Ситника» Окружний адмінсуд Києва залучив НАБУ третьою особою у справі за позовом Розенблата до Ситника, із яким, як переконує нардеп, він все ж не спілкувався. В подальшому депутат заявив журналістам, що спілкування з «Ситником» - це результат жарту. Ситником у нього начебто жартома підписана інша людина.
«Гроші» розглядають й іншу версію, за якою даний дзвінок - це свідома фальсифікація Розенблата. Він дійсно не спілкувався з Ситником, а на екран телефону його фото вивів спеціально, аби посіяти недовіру до НАБУ та нашкодити слідству.
Аби усе зрозуміти, журналісти офіційно звернулись до директора НАБУ. У своєму запиті «Гроші» цікавляться, чи вів Ситник приватні розмови з нардепом, і якщо так – то чи не суперечить це інтересам слідства. Зазначається, що на момент підготовки сюжету до ефіру відповіді на свій запит журналісти так і не отримали.
Нагадаємо, 9 лютого Солом’янський районний суд Києва ухвалив продовжити строк дії раніше обраного запобіжного заходу народному депутату Бориславу Розенблату ще на два місяці, однак при цьому дозволив йому зняти електронний браслет.
Довідка УНІАН. 19 червня 2017 року детективи НАБУ затримали 7 осіб, причетних до вимагання та одержання коштів за сприяння іноземній компанії у видобутку бурштину. За версією слідства, злочин вчинено за участі народних депутатів. Встановлена ймовірна причетність Розенблата (виключений із фракції БПП) та Максима Полякова ("Народний фронт"). 11 липня Верховна Рада надала згоду на притягнення цих депутатів до кримінальної відповідальності, проте відмовила у наданні згоди на їх затримання та арешт.
Розенблат підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 368 (прийняття пропозиції, обіцянки або одержання неправомірної вигоди службовою особою), ч. 2 ст. 369-2 (зловживання впливом) Кримінального кодексу України.
18 липня Солом’янський райсуд Києва призначив Розенблату запобіжний захід у вигляді 7 млн грн застави і заборонив без дозволу слідчого залишати Київ або Житомир, а також встановив ряд інших процесуальних зобов'язань; пізніше термін дії запобіжного заходу було продовжено до 18 грудня, а потім – до 11 лютого 2018 року.
19 жовтня під час обшуку в літаку, яким Розенблат мав намір відбути до Кельна (Німеччина), було вилучено вироби, схожі на ювелірні, паспорт громадянина України для виїзду за кордон і дипломатичний паспорт. Тоді у НАБУ стверджували, що запобігли вивезенню Розенблатом за кордон матеріалів, важливих для розслідування так званої «бурштинової справи».
20 жовтня детективи НАБУ відкрили провадження за фактом ймовірного підроблення документів для видачі дипломатичного паспорта Розенблату (ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України).
8 грудня в Окружному адмінсуді Києва повідомили про відкриття провадження за позовом Розенблата до НАБУ та САП. Зокрема, Розенблат просить суд визнати протиправними дії НАБУ, які були погоджені із прокурорами САП, щодо проведення стосовно нього оперативно-розшукових дій. Попередній судовий розгляд справи призначено на 30 січня 2018 року.
