Потужність вибуху на ЧАЕС у 1986 році призвела до руйнувань, як від 30 тонн тротилу

Потужність вибуху на Чорнобильській АЕС у 1986 році призвела до руйнувань, які дорівнювали еквіваленту вибуху 30 тонн тротилу.

Такі дані містяться в документі “Висновок спеціаліста” від 16 травня 1986 р., з якого, як з низки ще декількох документів Галузевого державного архіву СБУ, до 20-ї річниці Чорнобильської катастрофи знято гриф “таємності”.

Відео дня

Як передає кореспондент УНІАН, зазначені документи сьогодні були оприлюднені для преси в Музеї СБУ в Києві на зустрічі керівництва спецслужби з тими співробітниками, що з перших днів аварії на ЧАЕС брали участь у її розслідуванні та ліквідації її наслідків.

Інші розсекречені документи стосуються графіку динаміки радіаційного фону в Києві 30.04-02.05 1986р., даних про радіаційний стан в зоні аварії 1.05.1986р., стану радіаційного забруднення в Україні 16.10.1986р., стану лісових масивів у 30-кілометровій зоні відчуження навколо ЧАЕС 9.10.1986р., даних про кількість евакуйованих населених пунктів та громадян за травень 1986р., даних про загибель МІ-8 в зоні 4-го реактору 2.10.1986 тощо.

Після урочистої частини заходу, на якій голова СБУ Ігор ДРИЖЧАНИЙ вручив нагороди ветеранам-чорнобильцям, відбулася перша публічна демонстрація відеокадрів, знятих над станцією в наступний за аварією день, журналісти мали нагоду поспілкуватися з учасниками тих подій.

Так, Анатолій ГУЛЕВИЧ, який на момент аварії був співробітником підрозділу контррозвідки, стверджує, що тодішній керівник українського КДБ Степан МУХА “побоявся” доповідати керівництву України інформацію, яку готували співробітники спецслужби саме про можливі загрози на ЧАЕС ще до аварії, і що ця інформація п’ять місяців пролежала “у сейфі”. “Вона тільки потім була виявлена московською комісією, яка приїхала для розслідування – чому не було вчасно доповідано інформацію? Це було вже після аварії 26 квітня, десь у червні, і всі ці матеріали були доповідані. Тобто, співробітник не знищив ці матеріали з правками С.МУХИ, він тримав їх у себе в сейфі. Ось якби розсекретили ці матеріали – це було б цікаво”, - говорить А.ГУЛЕВИЧ, додаючи, що відповідних “об’ємних довідок” було десь п’ять-десять.

У свою чергу Віктор КЛОЧКО, який на момент аварії був начальником Прип’ятського міського відділу КДБ УРСР, серед іншого, розповів, що ще в лютому 1986 доповідав керівництву про ризики, що виникають у зв’язку з експлуатацією 4-го блоку ЧАЕС. “В доповіді було написано чітко і зрозуміло – що на таких режимах, на яких ганяють блок, його ганяти не можна... Ми інформували, що на цьому 4-му блоці працюють на різних режимах, граничних до допустимого. Тому ми говорили, що це, можливо, може призвести до аварії”, - говорить В.КЛОЧКО. Він зазначає, що доповідь базувалася на результатах відповідних перевірок: “Ми робили перевірки на основі тих перевірок і доповідали. А що далі – я не знаю, я ж був лише начальник міськвідділу”. На запитання, чи реально було запобігти аварії, В.КЛОЧКО відповідає ствердно.

Відносно самої аварії він зазначає, що реальні масштаби катастрофи стали зрозумілі вже на ранок 27-го квітня, а документи засекречували, “щоб не було паніки”.

За словами В.КЛОЧКА, однією з версій, яку перевіряла спецслужба, було проникнення на станцію з метою проведення диверсії, але вона відпала “буквально через день”. “Не було ніякого проникнення, і, відповідно, пронесення якихось вибухових речовин”, - зазначив він.

У матеріалах, розповсюджених прес-центром СБУ, зазначається, що усього в заходах із розслідування причин аварії та контррозвідувального забезпечення ліквідації її наслідків брали участь понад 1500 співробітників органів держбезпеки України. На сьогодні чимало з них внаслідок тяжких хвороб, отриманих під час ліквідації аварії, пішли з життя.