Відомі українські політологи та експерти вважають, що влада свідомо готувала сутички 9 травня, аби відволікти увагу від провальної економічної політики.
Як сказав у ході проведеного "Політичною думкою" політолог Олексій ГАРАНЬ, “наслідки таких ініціатив прогнозувалися, тому нікого особливо й не здивували сутички 9 травня. Це наочно показало технологію для розколу суспільства. Організовані з півдня поїздки представників певних політичних сил проросійського орієнтування до Львова є провокацією. І ВО “Свобода” теж заявляла про те, що дасть належну відсіч таким діям. Одне слово, все планувалося”.
На переконання експерта, “бездіяльність правоохоронних органів під час сутичок є кричущою і свідчить про зацікавлення у такому сценарії. Безумовно, що це все скероване на поляризацію суспільства. Це також спроба з боку влади показати власному електорату те, що, мовляв, дивіться, які страшні «бандерівці» і які гарні ми. І нарешті, найголовніше, це спроба відволікти увагу від соціально-економічної ситуації в країні”.
На думку О.ГАРАНЯ, Президента Віктор ЯНУКОВИЧ “повів себе в цій ситуації дуже негідно. Проект (закону) про червоні прапори проштовхувався за допомогою Банкової. Потім ЯНУКОВИЧ обіцяв, що він відразу підпише цей закон, щойно той надійде до Адміністрації Президента. До 9 травня цей закон не був ним підписаний лише під впливом обставин, але я упевнений, що невдовзі Президент таки підпише його. Відповідно, країну надалі будуть ділити, а громадськість будуть надалі збурювати, аби відволікти увагу громадян від важкої соціально-економічної ситуації в країні”.
Як зауважив політолог Ігор ЖДАНОВ, “безумовно, влада була свідома наслідків ініціативи відсвяткувати 9 травня з червоним прапором. Така ініціатива працювала на розкол країни. Червоний прапор для багатьох не сприймається як символ перемоги над фашизмом, а як символ радянської окупації, особливо у західних областях. І влада це прекрасно розуміла. Тому такі ініціативи влади були цілеспрямовано скеровані на розкол суспільства і сутички. Дякувати Богові, комусь вистачило серед них «клепки», і підказали Президентові не підписувати закон про обов’язковість використання в цей день такої символіки. Раніше ветеранам ніхто не забороняв виходити з червоними прапорами в День перемоги”.
“Силовий конфлікт, який стався у Львові, був неминучий. Для цього, власне, туди й відрядили «Русское единство» та представників інших лівих сил. Від цього конфлікту виграла «Свобода» і влада. Перші сподобаються радикально налаштованим громадянам. Влада виграла, бо вони тепер будуть розповідати і пояснювати не про важку економічну ситуацію в країні, не про високі ціни на продовольство, а про загрози для країни від “опозиціонерів-націоналістів”, - вважає І.ЖДАНОВ.
Зараз, за його словами, “влада намагається зняти з себе відповідальність за ті сутички, які вона сама ж і спровокувала своїми діями, і перекидає відповідальність на «Свободу», лякаючи при цьому громадян цією організацією на сході та півдні. Така ситуація владі дуже вигідна буде аж до парламентських виборів. Цим влада й відволікає увагу громадян від високих цін, політичних проблем тощо”.
Політолог Ігор ЛОСЄВ назвав парадоксом, що “комуністи зараз виступають ідеологами партії великого капіталу. Фактично Партія регіонів, будучи інтелектуально обмежена, танцює під сопілку комуністів, не розуміючи, що вона при цьому втрачає. Скажімо, комуністи вже свій рейтинг підняли за рахунок виборців Партії регіонів. Але тут не це головне. Звісно, що керівництво владної партії усвідомлювало, що наближається процес наближення соціального протесту громадян у зв’язку з невдоволенням соціально-економічною політикою влади. І для того, аби захід і схід не об’єдналися в соціальних протестах, потрібно було їх знову зіштовхнути, повернутися в 2004 рік знову, коли Партія регіонів паразитувала на протиставленні регіонів, поділила країну на три сорти”.
“Коли депутати від влади ухвалювали у Раді закон про червоний прапор, то вони чудово розуміли, що це призведе до протистояння і конфліктів. Влада цього прагнула і цього домоглася – відволікла увагу громадян від абсолютно провальної соціально-економічної політики і знову роз’єднала країну. Крім того, Україна цього року глибоко вразила й цивілізований світ. Коли 9 травня Європа побачила, як на 20-му році незалежності України увесь Хрещатик ряснів більшовицькими прапорами, а ЯНУКОВИЧ стояв поруч портретів Сталіна, то я думаю, що Європа здригнулася”, - зауважив експерт.
За словами І.ЛОСЄВА, він не знає, “як ЯНУКОВИЧ тепер буде їздити туди, бо після цього він мав би сприйматися ще гірше, ніж ЛУКАШЕНКО”.
Стосовно діяльності в Україні екстремістських лівих сил на зразок «Русского единства» нинішня влада “такі організації, безумовно, лише вітає і з радістю їх використовує. А ці організації орієнтуються виключно на Москву, в Україні вони провокують сутички, а отже, є небезпечними. І тут СБУ має щось зробити, інакше вони тут спровокують і Боснію, і Косово, і що завгодно. В Україні ще не було випадків, аби у сутичках застосовувалася зброя. За ЯНУКОВИЧА екстремісти уже почали стріляти”, - сказав експерт.
Тому, на його думку, “цинічні пояснення радниці Президента про вигідність цієї ситуації ТИМОШЕНКО, а не владі навіть не хочеться коментувати, бо таких нісенітниць ще варто пошукати. Ці дівчатка з Адміністрації, які так намагаються пояснити і виправдати будь-який абсурд і провокацію влади, сприймаються у своєму ж середовищі як такі собі Тарапунька і Штепсель. Тому на них не варто звертати увагу”.
Академік НАНУ Мирослав ПОПОВИЧ погодився, що ініціативи владної більшості щодо використання червоного прапору на рівні з національним є провокацією. “По-перше, - сказав він, - влада образила самих ветеранів, які хотіли спокійно відсвяткувати цей день, без зайвих дискусій і тим паче сутичок. По-друге, влада зганьбилася перед світом. Мені соромно за країну. А про події з України в цей день повідомляли активно європейські ЗМІ”.
М.ПОПОВИЧ висловив упевненість, що “ці ініціативи ще даватимуть свої негативні наслідки. Автори ідеї про червоний прапор, безумовно, знали про це все і свідомо готували ці провокативні закони. Вважаю, що за це якраз мають понести відповідальність передовсім автори закону. А керівництво країни має зробити певні висновки і не повторювати такі дестабілізуючі та провокативні вчинки”.
