Квіти. Рада

У травні Верховна Рада України ухвалила 88 законів і постанов, при цьому 32 з них стосувалися призначення свят, а 17 – звільнення та обрання суддів.

Як повідомили УНІАН у Громадянській мережі ОПОРА, загалом у травні українські парламентарії зареєстрували 329 законопроектів і проектів постанов, чверть з яких стосувалася сфери економіки, фінансів та господарства.

Зокрема, Партія регіонів зареєструвала 92 законопроекти та проекти постанов, ВО «Батьківщина» – 70, ВО «Свобода» – 24, позафракційні депутати – 23 законопроекти, комуністи – 18. Найменш активною у травні в законотворчості була фракція «УДАР» – 14 ініціатив.

Відео дня

88 міжфракційних законопроектів і проектів постанов було долучено до загальнопарламентського доробку.

При цьому чверть усіх ініціатив стосувалася теми економіки, грошей та господарства; 19% – політики і державного управління; 18% – правоохоронної системи та правосуддя. Найменше парламентаріїв цікавили питання зовнішньої політики та оборони і безпеки, як і в попередні місяці, відзначають в ОПОРІ.

На тему: Рибак вважає, що Раду «трусять» президентські амбіції

Матеріальна сфера найбільше цікавила депутатів від ПР (41% законопроектів, які вони зареєстрували, стосувалися цих галузей). Аналогічну тематичну активність проявляли члени фракцій «УДАР» (43% законопроектів) і КПУ (33%). 22% проектів законів позафракційних депутатів також стосувалися теми грошей.

Серед пріоритетів ВО «Батьківщина» – правоохоронна і судова системи (33% законопроектів). ВО «Свобода» зосередилась на питаннях екології та довкілля (29%). 40% законопроектів, написаних спільно представниками різних фракцій, регулювали нові відносини у сферах політики і державного управління.

Депутати від «Батьківщини» протягом травня зареєстрували самостійно 35 змістових законодавчих ініціатив. Найбільше уваги парламентарії приділили темі реформування та змін у системі правоохоронних органів і судочинства (16), на другому місці оголошення свят та відзначення пам’ятних дат (8 ініціатив), у рівній мірі економіка, гроші та господарювання і гуманітарна політика – по 7.

Менше парламентарії працювали з темами соціальних стандартів та місцевого самоврядування – по 5 проектів. Лише 2 ініціативи зареєстровано щодо галузі охорони здоров’я і 1 – зі сфери зовнішньої політики.

Серед законодавчих ініціатив Партії регіонів – внесення змін до кодексів (Податкового, Земельного, Митного), проекти постанов про прийняття за основу, відхилення або відправку на доопрацювання проектів законів, невелика частина стосувалась оголошення пам’ятних дат. Всього до законодавчої роботи долучилось 58 народних депутатів (28%).

Найбільше в цій фракції – по 6 законодавчих ініціатив – напрацювали Григорій Калетнік та Володимир Макеєнко.

Законопроекти «УДАРу» мали відношення до теми фінансування розробки містобудівної документації, порядку реєстрації юридичних та фізичних осіб-підприємців, оподаткування нерухомості. Ключовим у розрізі соціальної політики став законопроект, яким пропонується скасувати окремі норми пенсійної реформи.

У травні комуністи фактично не запропонували жодного повноцінного проекту, зокрема, з метою врегулювання існуючих проблем в пріоритетній для себе соціально-економічній сфері, відзначає ОПОРА. Лише 9 з 32 депутатів від КПУ брали участь у підготовці законодавчих ініціатив, зареєстрованих протягом місяця.

Законопроекти КПУ, які стосуються фінансово-економічних і господарських питань, ОПОРА назвала «суто формальними» (про прийняття за основу, відхилення або направлення на доопрацювання законопроектів). Вони стали результатом діяльності голови Комітету ВР з питань соціальної політики та праці Петра Цибенка та голови Комітету ВР з питань будівництва, містобудування і житлово-комунального господарства і регіональної політики Спірідона Кілінкарова.

«Суто формальними» назвали в ОПОРІ і законопроекти «Свободи», які стосуються питань екології та природокористування (про відхилення або доопрацювання законопроектів). Вони стали результатом спільної роботи Комітету ВР з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, який очолює Ірина Сех.

У сфері гуманітарної політики «свободівці» зареєстрували 4 законопроекти, переважно націлені на розвиток української книговидавничої галузі. Стільки ж документів «свободівців» стосується необхідності відзначення на державному рівні окремих свят та пам’ятних дат.

Як відзначають у ОПОРІ, у травні зберігалася практика спільного внесення резонансних законодавчих ініціатив представниками трьох опозиційних фракцій («Батьківщина», «УДАР», «Свобода»). Водночас галузеві та/або політично нейтральні законопроекти реєструються за участі опозиційних та провладних депутатів.