Пов'язаний він з виходом потужних магнітних полів з глибини на поверхню світила. При накладенні двох циклів один на одного виникають найбільш небезпечні для Землі сонячні збурення.
Результати дослідження представлені в журналі Nature Communications, пише Lenta.ru.
Вчені з'ясували, що зони інтенсивної активності виникають незалежним чином на північній і південній півкулях Сонця, причому активність наростає 11 місяців, а в наступні 11 місяців знижується. Найбільше це явища нагадує регіони Землі, де одна пора року змінює іншу (сезон дощів і сухий сезон).
Сплески магнітного «палива» з глибин Сонця призводять до катастрофічної дестабілізації корони зовнішнього шару атмосфери світила.
«Ці викиди відповідають за 95 відсотків потужних бур і корональних викидів маси», - стверджує провідний автор статті Скотт Макінтош (Scott McIntosh).
Відкриття американських учених дозволило пояснити зазначене ще в 1940-х роках спостереження астронома Мстислава Гнєвишева про два піки сонячної активності під час одинадцятирічного циклу. Другий пік, по всій видимості, викликають саме сезонні обурення на півкулях зірки.
Дослідники сподіваються, що їх відкриття поліпшить якість прогнозів геомагнітних бурь на Землі (які призводять до порушення зв'язку, систем навігації космічних кораблів і навіть аварій в енергетичних системах).
На думку Макінтоша, забезпечити такі прогнози могло б угруповання супутників на навколосонячній орбіті - подібна мережа метеорологічних супутників, які починаючи з 1960-х років допомогли зробити прогнози погоди більш досконалими.
