Сучасні методи обробки зображення дозволили побачити в нових деталях життя на борту американського космічного корабля "Аполлон-13" після аварії, 50 років з дня якої виповнюється 13 квітня.
Читайте такожПілот «Аполлона 11» показав невідоме досі фото команди першої висадки на Місяці
Півстоліття тому вибух на борту цього космічного корабля поставив під серйозну загрозу життя трьох астронавтів, які перебували на його борту, передає Бі-бі-сі. Оскільки головним завданням у цій ситуації було виживання екіпажу було не до фотографій.
Але фахівець у сфері цифрової обробки знімків Енді Сондерс створив досить різкі фотографії, використовуючи 16-міліметрову кіноплівку, на яку були зняті відеокадри досить низької якості.
"Аполлон -13" з трьома астронавтами на борту Джеймсом Артуром Ловеллом, Джоном "Джеком" Леонардом Суайгертом і Фредом Хейзом, повинен був стати третім пілотованим космічним кораблем, що сів на місячній поверхні.
Однак на шляху до Місяця сталося непередбачене. Вибух у службовому модулі призвів до витоку кисню.
Свайгерт повідомив про несправність центру управління польотом. Він вимовив знамениту фразу, що стала крилатою, хоча часто неправильно цитованою: "Окей, Х'юстон, у нас проблема".
Командний модуль "Аполлона-13", створений для повернення астронавтів на Землю, довелося відключити для економії ресурсів. Екіпаж використовував місячний модуль в якості рятувального.
Місячний модуль був призначений для дводенного перебування на Місяці двох астронавтів. Експерти центру в Х'юстоні (Техас) повинні були знайти можливість розтягти його ресурси так, щоб у ньому протягом чотирьох днів могли вижити три астронавти.
Ловелл, Свайгерт і Хейз облетіли Місяць і вирушили до Землі в холодному і сирому модулі з обмеженим запасом питної води. На щастя, імпровізований план їхнього повернення спрацював, і екіпаж благополучно приводнився в Тихому океані.
Незважаючи на важку ситуацію, астронавти зняли на кіноплівку життя в аварійному відсіку. Ці кадри - низької якості за нинішніми стандартами. Проте вони дозволили відновити картину того, що відбувалося на кораблі після аварії.
На створеному з кадрів відеоплівки панорамному знімку в місячному модулі видно, як командир екіпажу Ловелл вибирає магнітофонну касету з музикою. Пілот Свайгерт, тим часом, вирішив подрімати.
Інший кадр, названий Сондерсом "Щасливий екіпаж", відобразив Ловела і Суайгерта в хорошому настрої. "Що вражає в цих кадрах, так це те, наскільки спокійний екіпаж, враховуючи всю небезпеку ситуації, умови і складну задачу, яка стоїть перед ним, - сказав Сондерс. - Це суперечить їхньому реальному стану, оскільки, як ми знаємо, в реальності члени екіпажу сумнівалися, що повернуться додому живими".
В інтерв'ю для документального фільму НАСА про "Аполлон-13" Фред Хейз згадує, як сиро було в командному модулі. Астронавтам доводилося витирати вологу з панелей обладнання, оскільки вони побоювалися, що вона може призвести до короткого замикання і пожежі. Це обернулося б катастрофою.
Створюючи з кінокадрів низької якості чіткі фотографії, Сондерс керувався двома основними поняттями - сигнал і шум. Сигнал - це частина картинки, яка була потрібна, а шум - це непотрібна частина зображення. Сондерс вирішив проблему шуму, накладаючи кінокадри один на інший.
"Оскільки шум на кожному кадрі повністю випадковий, накладаючи один на інший кадри однієї і тієї ж сцени і усереднюючи рівні кожного суміщеного пікселя, я отримав ефект ідентифікації та зниження шуму, при цьому зберігаючи сам сигнал", - пояснює Сондерс.
Цей процес в підсумку збільшує детальність і якість зображення, перетворюючи його на більш схожий на фотографію.
Кожне зображення в підсумку складається з понад 20 секцій, зшитих в одну картинку, а кожна секція являє собою накладання декількох десятків кадрів кіноплівки.
