Нещодавно відкритий простір, запечатаний піском близько 40 тис. років тому, знаходиться в глибині печери Вангард у комплексі Горхам на східній стороні Гібралтарської скелі.
Попередні результати вказують на рідкісну капсулу часу, яка належала одним з останніх неандертальців у Європі, через довгий час після того, як цей вид зник з більшої частини континенту, пише Ecoticias.
Печерний зал, незайманий з часів льодовикового періоду
Археологи з Національного музею Гібралтару роками розкопували пісок у глибині печери Вангард у пошуках проходів, заблокованих стародавніми відкладеннями. І їхні зусилля увінчалися успіхом – вони виявили камеру довжиною близько 13 м, розташовану високо в стелі печери та ізольовану від зовнішнього світу.
На її незайманій підлозі команда виявила кістки рисі, гієни та грифа, а також сліди пазурів великого хижака та одну мушлю морського равлика.
"З огляду на те, що пісок, який покривав камеру, мав вік 40 000 років, а отже, і сама камера була старшою, це мали бути неандертальці", – пояснив директор Національного музею Гібралтару Клайв Фінлейсон.
Узбережжя Гібралтару як оплот неандертальців
Камера є частиною більш обширного печерного комплексу Горхама на східних скелях Гібралтару, де 4 суміжні печери зберігають сліди життя неандертальців і ранніх сучасних людей протягом понад 100 тис. років.
Зазначається, що печери Горхама, Вангарда, Гієни та Беннета зараз виходять майже прямо до моря, але під час льодовикового періоду їхні входи були звернені до суші.
ЮНЕСКО описує цей комплекс як рідкісний доказ того, що неандертальці полювали на птахів і морських тварин, вищипували пір'я для прикрас і вирізали абстрактні гравюри на стінах печер – все це ознаки гнучкого мислення.
Радіовуглецевий аналіз печери Горхама показав, що неандертальці використовували це місце приблизно від 33 000 до 24 000 років тому, що робить це узбережжя одним з останніх європейських притулків.
Вечері з морепродуктів і багаття для виготовлення клею
Розкопки в печерах показують, що неандертальці тут не тільки полювали на великих наземних тварин, але й добували їжу на узбережжі.
У шарах сміття виявлено безліч мушель мідій та кісток риб, тюленів-монахів і дельфінів, багато з яких мають сліди від кам'яних знарядь, що свідчить про те, що цих тварин з'їли.
У 2024 році дослідники, які працюють з Національним музеєм Гібралтару, Університетом Мурсії та Андалузьким інститутом наук про Землю, описали вогнище в печері Вангард, побудоване для нагрівання рослинного матеріалу до отримання липкої смоли, що використовувалася як клей для списів з кам'яними наконечниками.
Таким чином, герметична камера та ця смоляна майстерня разом малюють неандертальців як прибережних збирачів і вправних техніків, а не як незграбних печерних мешканців, і майбутні розкопки можуть виявити поховання або нові інструменти всередині прихованої кімнати.
Інші новини науки
Раніше повідомлялося, що нові дослідження з'ясували, що тісний зв'язок між людьми і собаками триває понад 14 тис. років. Зокрема, вчені виявили докази того, що собаки жили поруч з людьми ще під час льодовикового періоду – більш ніж за 5 тис. років до того, як, за колишніми уявленнями, їх одомашнили.
