Недавнє дослідження виявило великий ланцюг скам'янілих вулканів, похованих під Сичуаньською западиною на півдні Китаю. Ця знахідка може перевернути уявлення вчених про тектонічну та кліматичну історію Землі. Як пише DailyGalaxy, проєкт, очолюваний дослідниками PetroChina і Нанкінського університету, поєднував аерофотозйомку з глибоким бурінням, щоб виявити вулканічну систему, яка була неактивною майже 800 мільйонів років.
Згідно зі статтею, опублікованою в журналі Geology, датчики виявили смугу багатої на залізо породи завширшки 50 кілометрів на глибині близько 6 кілометрів під землею - ознака, яку зазвичай пов'язують із давньою вулканічною активністю.
Щоб підтвердити відкриття, команда пробурила сім свердловин глибиною від 3,6 до 6,5 кілометрів. Зразки гірських порід явно мали магматичне походження. Використовуючи радіометричне датування, дослідники визначили час їхнього утворення від 770 до 820 мільйонів років тому, в неопротерозойську еру, коли суперконтинент Родінія розпадався.
Це відкриття вирізняється не тільки його віком, а й місцем розташування. Вулканічні дуги зазвичай зустрічаються поблизу континентальних околиць, де океанічні плити занурюються під континентальну кору. Однак цей ланцюг розташований більш ніж за 800 кілометрів від того місця, де його могли б виявити.
Дослідники припускають, що цю аномалію можна пояснити субдукцією плоскої плити. У цьому процесі океанічна плита ковзає майже горизонтально під континентом на велику відстань, перш ніж круто зануритися в мантію. Ця незвичайна геометрія може формувати два вулканічні фронти: один біля краю континенту, а інший глибоко всередині нього.
Зміна поглядів на стародавні кліматичні цикли Землі
Масштаб цієї вулканічної дуги дає змогу припустити, що вона могла впливати на клімат Землі в неопротерозої, періоді, відзначеному різкими змінами навколишнього середовища.
Вчені давно сперечаються про причини, що викликали глобальне похолодання, коли крижані щити могли простягатися близько до екватора. Деякі припускають, що велика вулканічна активність у поєднанні з ерозією масивних вулканічних гірських хребтів могла зіграти свою роль у дестабілізації клімату. Хоча Сичуаньська дуга сама по собі не може пояснити ці зрушення, вона надає важливі докази того, що динаміка надр Землі була тісно пов'язана з атмосферними змінами того часу.
Раніше вчені встановили, що температура Урана виявилася вищою, ніж вважалося раніше.
