Пустеля Сахара, яка нині є найбільш спекотним місцем на Землі, колись мала зовсім інший вигляд. Геологічні дані, знайдені у печерах на півдні Марокко, свідчать, що тисячі років тому в цьому регіоні опадів випадало значно більше. Про це пише Daily Galaxy.
Учені зробили це відкриття, дослідивши сталагміти - мінеральні утворення, які ростуть угору з підлоги печер, коли вода просочується крізь шари породи зверху і крапає вниз.
Зазначається, що сталагміти діють як природні архіви клімату, адже формуються лише тоді, коли дощова вода просочується через ґрунт і потрапляє в печери. З часом мінеральні відкладення накопичуються шар за шаром, зберігаючи хімічну інформацію про воду, з якої вони утворилися.
Згідно з дослідженням, опублікованим у науковому журналі Earth and Planetary Science Letters, вчені зібрали з печер на південь від Атлаських гір невеликі фрагменти сталагмітів, вага яких інколи була лише близько 0,25 грама. Вимірюючи рівні ізотопів урану та торію в цих зразках, вони змогли визначити, коли ці утворення почали формуватися і коли їхній ріст припинився.
"Результати показали, що сталагміти росли приблизно між 8 700 і 4 300 роками тому. Це свідчить про те, що в той період у регіоні дощі випадали значно частіше", - йдеться у матеріалі.
Зелена Сахара сформувала ранні людські суспільства
Більш вологий клімат мав прямі наслідки для людей, які жили в цьому регіоні. Дослідження показало, що археологічні дані фіксують значне зростання кількості неолітичних поселень на південь від Атлаських гір саме в той період, коли кількість опадів збільшилася.
Ці громади значною мірою залежали від скотарства, яке вимагало доступу до води та рослинності. Більша кількість дощів могла підтримувати пасовища та дозволяти пастушим суспільствам розширюватися на території, які сьогодні є посушливою пустелею.
Як зазначила співавторка дослідження докторка Джулія Барротт, зв’язок між кліматичними даними та історією людства став очевидним у процесі дослідження.
"Було захопливо знаходити та досліджувати печери на півдні Марокко під час моїх польових робіт у 2010 році. І дуже приємно, що наші вимірювання та інтерпретації так добре узгоджуються з археологічними та екологічними даними з усього регіону", - пояснила вона.
Тропічні потоки приносили дощі
Щоб визначити джерело давніх опадів, вчені також дослідили ізотопний склад кисню у шарах сталагмітів. Це допомогло встановити атмосферні процеси, які приносили до регіону вологу.
Згідно з дослідженням, дощі, ймовірно, були спричинені так званими тропічними потоками - великими хмарними системами, здатними переносити вологу із тропічних регіонів у субтропічні.
Дослідники зазначили, що це перший доказ впливу таких атмосферних процесів на кількість опадів у північно-західній частині Сахари.
Сем Холловуд, який також працював над дослідженням, підкреслив, що навіть невеликі відкладення в печерах можуть розкрити масштабні зміни навколишнього середовища.
"Було захопливо спостерігати, як багато ми можемо дізнатися з маленьких шматочків вапнякових відкладень, що формуються під землею", – сказав він, додавши, що дослідники продовжують працювати над точнішою оцінкою того, наскільки збільшилася кількість опадів у цей давній вологий період.
Раніше УНІАН писав, що у Сахарі знайшли загадкові темні плато, що змінюють пустелю вже мільйони років. Йшлося про те, що вчені NASA зафіксували їх на півдні Мавританії. Супутникові знімки показали, що з одного боку цих утворень активно накопичується пісок, тоді як з іншого - дюни майже повністю відсутні. Це пояснюється вітровою ерозією: швидкі вихрові потоки, що виникають через перешкоду, здувають пухкі частинки й не дають дюнам сформуватися. Знімки підтверджують, що це явище незмінне щонайменше протягом десятиліття. Фотографія 2014 року демонструє майже ідентичне розташування дюн, що свідчить про довготривалу стабільність взаємодії між вітром і рельєфом.
