Україна у січні–лютому 2026 року різко скоротила експорт залізної руди, що призвело до значного падіння валютної виручки. За цей період поставки сировини за кордон зменшилися на 40,9% у річному вимірі, до 3,31 млн тонн, що є мінімальним показником з 2023 року. Про це свідчать розрахунки GMK Center на основі даних Державної митної служби.
Разом зі скороченням фізичних обсягів експорту зменшилися і валютні надходження: за підсумками січня-лютого виручка від експорту залізної руди становила $260,13 млн, що на 42,1% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
У лютому ситуація погіршилася ще більше. Україна експортувала 1,25 млн тонн залізорудної сировини, що на 38,9% менше, ніж у січні, та на 49,1% менше, ніж у лютому 2025 року. Валютна виручка за цей місяць склала $99,88 млн, знизившись на 50,6% у річному вимірі.
Найбільшим споживачем української залізної руди традиційно залишається Китай. У січні–лютому поставки до цієї країни скоротилися на 56,1%, до 1,33 млн тонн. До Словаччини було відвантажено 643,55 тис. тонн (-4% р./р.), а до Польщі – 449,4 тис. тонн (-44,9% р./р.).
Скорочення експорту, за оцінками аналітиків, пов’язане насамперед із внутрішніми виробничими обмеженнями. Основним фактором стали перебої з електропостачанням після атак на українську енергосистему, що ускладнило роботу гірничо-збагачувальних комбінатів і призвело до тимчасових зупинок виробництва.
Зокрема, компанія Ferrexpo після призупинення операцій у січні змогла частково відновити виробництво лише на початку березня, запустивши одну лінію огрудкування.
Як відомо, металургія залишається одним з ключових секторів економіки: її внесок у ВВП збільшився до 7,2% у 2024-му році. ГМК забезпечив 18,3% загальних капітальних інвестицій в українську промисловість, а найбільші металургійні компанії галузі (Метінвест, АрселорМіттал Кривий Ріг, Інтерпайп, DCH Steel, Ferrexpo) сумарно сплатили майже мільярд доларів податкових платежів.
