76% українців вважають, що справи в країні рухаються у неправильному напрямку - опитування

Більшість респондентів (76%) вважає, що справи в Україні рухаються у неправильному напрямку, 14,6% думає навпаки.

Про це свідчать результати соціологічного дослідження «Толерантність або нетерпимість. Соціологічний погляд», проведеного компанією Seatarget та презентованого під час прес-конференції.

«6,5% опитаних вважає, що Україна одночасно рухається у двох напрямках – правильному і неправильному, 2,9% не змогли відповісти», - йдеться у результатах.

Відео дня

«Більшість респондентів (76%) оцінюють розвиток країни як у неправильному напрямку, тобто дуже негативно. Це той загальний фон, який фактично відображається на будь-яких установках, стереотипах в суспільній думці… Цей фон впливає і на ставлення до масових акцій та масових заходів», - прокоментував директор соціологічної компанії Seetarget, доцент факультету соціології Київського національного університету ім. Т. Шевченка Олексій Боровський.

Так, найбільш позитивно українці сприймають проведення Параду на День незалежності (74,2%), військових парадів взагалі (64%) та маршів за традиційні сімейні цінності (55,7%)

Водночас, як зазначається, дуже негативно більшість респондентів оцінили проведення маршів рівності (ЛГБТ-парадів, гей-парадів) – 87,4%, смолоскипні ходи націоналістів (73,3% та зомбі-марші на Геловін (69,5%). Думки опитаних розділилися щодо Хресних ходів (44% - за, 37,2% - проти), Першотравневого параду трудящих (45,3% - за, 40,5% - проти) та соціально-політичних акцій протесту (48,9% - за, 39,7% - проти).

Також дослідження показало, що більшість респондентів проти легалізації зброї (76%), підтримують 20,4%, не змогли відповісти – 3,6%. Легалізацію легких наркотиків не підтримують 85,8%, за – 9,1%, не змогли відповісти – 5,1%.

До представників іншої національності 56,8% українців ставляться доброзичливо, 33,9% - без особливих емоцій, 7,8% - насторожено, 1,5% - не змогли відповісти. До людей іншої релігії 55,1% респондентів ставляться позитивно, 34,3% - без особливих емоцій, 8,7% - насторожено, 1,9% - не змогли відповісти.

«До мігрантів доброзичливо ставиться 32% українців, 42,2% - без особливих емоцій, 22,8% - насторожено, 3,1% - не змогли відповісти. Люди нетрадиційної орієнтації викликають настороженість у 55,2% опитаних, 31,9% ставляться до них без особливих емоцій, 8,8% - доброзичливо, 4,1% респондентів не змогли відповісти», - зазначається також у результатах дослідження.

Крім того, опитування показало, що українці майже однаково ставляться до різних груп ЛГБТ – бісексуалів, гомосексуалів та трансгендерів. Так, 57,2%-64,9% - насторожено, 28,7%-35,1% - без особливих емоцій, 2,4-7,6% - доброзичливо. 85,2% респондентів не мають знайомих серед захисників ЛГБТ, 4,5% - мають.

«Результати нам показують про велику кількість упереджень. Тому що дійсно близько 85% не мають в своєму полі зору людей, які б виступали за права ЛГБТ і в принципі за представників ЛГБТ… Це говорить про наявність певних стереотипів, які не підкріплені особистим досвідом. Тобто, те, що нам формують, це є відображенням такої дистанційності, умовно кажучи дискримінаційної позиції. В принципі, в основі цього лежить ксенофобія, коли ми боїмося того, що не знаємо», - пояснила експертка з питань гендеру Олена Харченко.

У прес-конференції також взяли участь соціальний та політичний експерт (США) Джейсон Джей Смарт та психотерапевт, кандидат психологічних наук Спартак Суббота.

Дослідження проведено з 1 по 6 грудня методом особистих інтерв’ю (face to face) по всій території України (за винятком окупованих АР Крим, Луганської та Донецької областей). Опитування репрезентативне за статтю та віком. Всього було опитано 1207 респондентів. Похибка вимірювання складає не більше 1,7-2,9% залежно від співвідношення змінних.

Компанія Seetarget член Соціологічної асоціації України, її команда об'єднує фахівців з комунікації, соціологів, маркетологів, психологів і політологів. Основні інструменти компанії: проведення соціологічних досліджень, екзитполів, інтернет-опитувань, глибинний аналіз даних (дата-Майнінг), робота з фокус-групами, спліт-тестування, колл-центр, мікротаргетінг.