Громадянська партія «ПОРА» вважає, що консенсусне рішення щодо проведення дострокових виборів до ВРУ створило принципово нову якість української політики, стало справжньою перемогою демократичних сил та наслідком стратегічної і безкомпромісної позиції Президента України.
Про це йдеться в переданій УНІАН заяві ГП “Пора”.
У заяві наголошується, що «Пора» “вітає рішення прем’єр-міністра України про підтримку дострокових виборів до Верховної Ради та вважає це відповідальним кроком, що дає перспективу для розвитку національного консенсусу”.
«Пора» переконана, що “тепер обов’язком прогресивних політичних сил є негайний розвиток національного компромісу у напрямку здійснення Національного прориву – плану системних і радикальних реформ, що перетворять Україну у провідну і модернізовану державу ХХІ століття”.
У зв’язку з цим «Пора» вимагає від політичних сил – учасників виборчих перегонів - зміни головної теми помаранчево-синього протистояння на відкриту конкуренцію ідей щодо реалізації радикальних перетворень в Україні.
«Пора» переконана, що такі зміни можуть відбутися лише у випадку радикального оновлення політичних еліт через ревізію, очищення і оновлення виборчих списків.
Тому «Пора» закликає до негайного створення вже у рамках виборчої кампанії надпартійної групи з числа представників різних політичних сил для розробки календарного порядку для здійснення Національного прориву, що передбачає:
“створення найліберальнішого в Європі економічного середовища та найлояльнішої податкової системи „без преференцій”;
децентралізацію і модернізацію державного управління; забезпечення повної самоврядності територіальних громад та ліквідацію галузевих напрямків державного управління;
встановлення приватної форми власності на всі види земельних ресурсів та створення ліберального ринку землі;
проведення рівноправної національної амністії капіталів та закріплення твердих прав власності;
встановлення чіткого переліку пріоритетів економічного розвитку;
створення Євро-Українського енергетичного консорціуму;
здійснення бюджетної, адміністративно-територіальної та судово-правової реформ;
роздержавлення природних монополій (мінімізація їх кількості та впливу на національну економіку);
реформу базової національної інфраструктури;
радикальне обмеження функцій і впливу держави на суспільні взаємовідносини”.
