Роман Борщ також зазначив, що в деяких місцях умови були задовільними / колаж УНІАН, скриншот, фото Вікіпедія

Колишній журналіст та військовослужбовець Роман Борщ, який 33 місяці пробув у російському полоні, розповів, яким було харчування в неволі. За його словами, постійною проблемою полонених є постійне відчуття голоду. Про це він розповів в інтерв'ю LB.ua.

"Тут варто зважати на те, що ми були в числі перших, коли багато чого ще там не було налаштовано. Бо, наприклад, коли ми їздили по поліцейських відділках, поліцейські взагалі казали, що "нам не виділяють кошти на ваше утримання. Умовно, якщо у вас тут хтось є, хай приходять - щось приносять". Ну, типу, ми ж з адмінзатримання у них тут. І насправді вони ж там затримували не лише військових, а і людей, які на так звану фільтрацію у них йшли. Там були місцеві, які не брали участі в бойових діях, а їх просто затримали. Спочатку там були якісь права, засоби зв'язку, тобто вони могли подзвонити рідним і попросити принести одягтися, поїсти, ще щось", - зазначив військовий.

За його словами, після цього бійців відправляли в ізолятор тимчасового тримання, де вже мали годувати. Роман наголосив, що могли давати шматок хліба, чай (радше окріп), кашу або картоплю, а також котлетку, однак це було в дуже малих об'ємах. 

Відео дня

"Потім Оленівка - там із самого початку з годуванням було так собі, їдальню взагалі розконсервували і там багато чого було не готове. Тобто, це був недіючий заклад. І була польова кухня, де самі ж полонені для себе готували. І часто це могло бути таке, що в тебе сніданок - о 10:00, обід - о 18:00, через те, що, наприклад, приїхав етап, їх всіх загнали в камери чи ще щось. А вечеря могла бути о другій ночі, умовно. Було дуже ненормовано з самого початку і часто також по об'ємах і по якості. Напевно, не варто хлопців винити, які готували (самі полонені). Це було продиктовано реаліями, тому що умови там були не найкращі", - додав захисник.

Роман підкреслив, що пізніше в Оленівці відкрили приміщення їдальні, яке мінімально обладнали. За його словами, там вже стало трохи краще, однак був великий розрив у часі годування, а порції давали малі.

"І потім було СІЗО - там вже полонених не допускали до робіт. Всі сиділи в камерах, готували місцеві засуджені, які там працювали. У принципі, смачно більш-менш, була більша визначеність по часу. Але, об'єктивно, мало. Там нормальні об'єми, але тому, що всі виснажені були, нам було об'єктивно мало. Та, в принципі, як для полону, це було непогано. От навіть досить. Звісно, завжди буде голодно, завжди буде хотітися - це вічна проблема полонених", - зауважив він.

Військовий додав, що під час повернення з полону працює й психологічний момент щодо вживання їжі. 

"Я от думав: повернуся, Боже, стільки всього хочеться там і солодкого поїсти, і ще щось. І от воно все є - бери їж, а психологічно якось вже і не хочеться. Ну я собі захочу, то піду візьму і все. Тобто, в принципі, в цих останніх місцях з харчуванням було дуже добре навіть. Я знаю, що бувають місця утримання наших полонених, де навіть є телевізори, і дозволяють спортом займатися, і дають літературу. Не скрізь, але буває", - сказав він.

Російський полон - останні новини

Раніше стало відомо, що росіяни повернули з полону тіло української журналістки Вікторії Рощиної без деяких внутрішніх органів. Як зазначив керівник відділу воєнних злочинів Генеральної прокуратури України Юрій Бєлоусов, "судово-медична експертиза виявила численні сліди тортур та жорстокого поводження на тілі жертви, включаючи садна та крововиливи на різних частинах тіла, перелом ребра, травми шиї та можливі сліди від ураження електричним струмом на ногах".

Також повідомлялось, що з полону РФ звільнили матір і сина, які разом виходили з "Азовсталі". Вони потрапили в полон у Маріуполі, коли виходили з "Азовсталі", але востаннє бачилися саме тоді, у травні 2022 року. 

Вас також можуть зацікавити новини: