У молоді - великі прогалини у знаннях про Майдан. Так, одне з досліджень 2021 року виявило, що 15% школярів взагалі не знають про Революцію гідності, а тверді знання про ці події мають лише 8%.
Про це в інтерв'ю для РБК-Україна розповів керівник центру прав людини та меморіалізації війни "Київської школи економіки", колишній голова Українського інституту національної пам'яті Антон Дробович.
Він нагадав, що події Революції Гідності стали часом, коли "українське суспільство чітко висловилося про те, що воно не хоче (й навіть у думках не допускає), щоб Росія знову розпоряджалася геополітичним або політичним вибором української спільноти".
"По-друге, українці продемонстрували, що саме український народ є джерелом легітимності та влади. І якщо влада може собі дозволити піти проти спільноти, то така влада перестає бути владою", - зауважи він.
По суті, це було "повстання проти диктатури, яку намагався встановити Янукович"
"І хоча починалося все досить спокійно, але побиття студентів, спроби розгону Майдану, диктаторські закони - це стало маркерами цієї диктатури. І українське суспільство пройшло цей тест, зреагувавши належним чином", - наголосив Дробович.
Експерт нагадав, що в Україні "є люди, чия доросла свідомість формувалася за часи від Майдану - під час цих подій і після них".
"Є соціологічні дослідження, які проводить Музей Революції Гідності. Вони досліджують сприйняття Революції гідності суспільством, і те, як сприймаються практики вшанування пам'яті її учасників", - поділився він.
Експерт зауважив, що це насправді дуже важливі дослідження.
"І їхня динаміка не є надто втішною. Є великі прогалини, особливо в частині обізнаності молоді з подіями Революції Гідності, з учасниками й загалом комемораціями (пам'яттю, - Ред.)", - визнав він.
Так, одне з досліджень 2021 року виявило, що 15% школярів взагалі не знають про Революцію гідності, а тверді знання про ці події мають лише 8%.
"Це все ще залишається проблемою. Це однозначно була визначна подія, яка дуже сильно змінила світогляд людей. Але той факт, що фактично Революція Гідності майже одразу переросла в російську агресію, великою мірою не дає дистанціюватися від подій, щоб порефлексувати", - розповів Дробович.
Він додав, що українці, починаючи з 2013 року, з Революції Гідності, "ввійшли в АТО/ООС, а з нього - увійшли в повномасштабну військову агресію Російської Федерації проти України".
"Тому тут є така складність. Адже для повноцінного концептуального осмислення події - а вона була дійсно фундаментальною - зазвичай потрібна більша історична дистанція", - пояснив спеціаліст.
Він зауважив, що українці, як спільнота, переживаючи цей вир подій і сплеск екстремального насильства, боряться проти окупації.
"І ще й на залишках цих моральних сил рефлексуємо щодо цих подій. Це - величезний виклик для нашого соціуму. Далеко не кожна нація має такий цикл випробувань", - підсумував експерт.
День Гідності та Свободи - що відомо
Як повідомляв УНІАН, День Гідності і Свободи заснували ще у 2014 році президентським указом. Ми відзначаємо 21 листопада День гідності та свободи неспроста, адже саме на цю дату припадали події, які змінювали хід нашої історії. Зокрема, йдеться про дві найбільші революції, які пережила наша держава за роки своєї незалежності.
Так, 22 листопада відбулась Помаранчева революція, коли українці вийшли з протестами проти фальсифікації на виборах президента 2004 року. Через два місяці мирних акцій було скасовано нечесну перемогу Віктора Януковича, а новим президентом, після повторного голосування, став Віктор Ющенко.
Революція гідності, яка у 2013 році називалась Євромайданом, розпочалась також у листопаді, але 21-го числа. Протести розпочалися через відмову від євроінтеграції й перехід уряду до проросійського курсу.
