Радниця з комунікацій Державного бюро розслідувань Тетяна Сапьян пояснила, чому Бюро не могло одразу затримати сина львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича Романа.
Про це вона сказала в ефірі телемарафону, відповідаючи на запитання про те, як так трапилося, що в такій резонансній справі зникла людина.
За її словами, міг трапитися "ряд певних чинників".
"ДБР не може просто взяти і затримати безпідставно людину. Для того, щоб оголосити їй підозру, а потім обрати запобіжний захід, потрібно зібрати достатньо доказів", - сказала речниця.
Сапьян зауважила, що офіційно Гринкевич кордон не перетинав.
Вона нагадала, що увага до львівського бізнесмена, який є прямим родичем того, хто зараз переховується, прикута з кінця грудня. Кримінальне провадження, відповідно до якого цей бізнесмен наразі перебуває у СІЗО, стосується дачі хабаря у півмільйона доларів одному із працівників ДБР задля вирішення свого питання.
"А щодо кримінального провадження, яке стосувался саме оборудок з Міністерством оборони, ми очікували на результати експертиз. І коли назбирали вже достатньо аргументів для обвинувачення, тоді оголошували підозри", - сказала вона.
Речниця зауважила, що родичу львівського бізнесмена оголошено підозру в шахрайстві і в участі в злочинній організації.
"Залишилося тепер його затримати і обрати запобіжний захід", - додала Сапьян.
Справа Гринкевичів – подробиці
29 грудня 2023 року львівського бізнесмена Ігоря Гринкевича затримали при спробі дати хабар у розмірі 500 тис. доларів одному з керівників слідчого управління ДБР. Гроші він пропонував за зняття арешту з майна підконтрольних йому компаній, накладеного в рамках кримінального провадження.
Відомо, що компанії цього бізнесмена є одними із найбільших постачальників Міністерства оборони - він отримав 23 тендери на постачання одягу армії на понад 1,5 млрд грн. Багато угод так і не було виконано, виконано частково або за завищеними цінами. Сума збитків може перевищувати 1 млрд грн.
11 січня ДБР заявило про арешт майна сімʼї Гринкевичів та компаній, підконтрольних бізнесмену. Водночас в Міноборони повідомили, що розривають усі договори з цими компаніями. Згодом оборонне відомство звернулося до ДБР, аби міністерство визнали потерпілою стороною в цій справі.
Пізніше Печерський районний суд Києва обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою трьом фігурантам у справі про постачання неякісного одягу для ЗСУ.
У якості альтернативи суд визначив можливість внесення застави у розмірі понад 500 млн грн для кожного з них. Термін дії ухвал – до 16 березня.
Четвертий – учасник злочинної схеми – Ігор Гринкевич перебуває під вартою з 29 грудня, а пʼятого – його сина Романа – оголошено в розшук.
Їм інкримінують створення злочинної організації та участь у ній, а також шахрайство, вчинене в умовах воєнного стану в особливо великих розмірах.
