Апеляційний суд Києва змінив Кузьменко запобіжний захід / фото УНІАН

Одна з підозрюваних у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, лікар Юлія Кузьменко порівняла українське слідство та суд з радянськими.

Як передає кореспондент УНІАН, про це Кузьменко заявила на засіданні Київського апеляційного суду, де розглядалася апеляція на запобіжний захід для неї у вигляді тримання під вартою.

Кузьменко сказала, що, як і в часи СРСР, її та інших фігурантів справи про вбивство Шеремета притягують до відповідальності за вигаданими підставами. В радянські часи такими підставами була “антирадянська діяльність”, додала вона.

Читайте такожАктивісти вийшли з протестом під Офіс генпрокурора й висунули вимоги Венедіктовій

Кузьменко провела паралелі з радянським репресивним судочинством і заявила, що, як і в Радянському союзі, нині в Україні людей притягують до кримінальної відповідальності, не маючи жодних доказів провини.

Також Кузьменко заявила, що її, а також інших - підозрюваних Яну Дугар та Андрія Антоненка –«призначили» на ролі винних у вбивстві Шеремета, оскільки всі вони — волонтери та військові, а отже, за логікою слідства, уміють поводитися з вибухівкою.

«Через те, що ми були волонтери, то міркування були такі — раз волонтери, значить були на Донбасі, значить вміють користуватися зброєю та вибухівкою», - сказала Кузьменко.

Крім того, вона вкотре заявила, що жодних мотивів ні в неї, ні в Атнтоненка, ні у Дугар вбивати Шеремата не було.

«Вони не лише не знали його особисто, а й взагалі не цікавилися його діяльністю як журналіста», - додала Кузьменко.

Також у виступі вона торкнулася питання результатів експертиз, які нібито доводять їхню причетність до скоєння злочину.

Кузьменко сказала, що ще в 2016 році відразу після вбивства Шеремета були проведені експертизи фігур на відеозаписах з камер спостереження. У результатах екпертів сказано, що особливості ходи, фізичних параметрів людей на відео у зв’язку з низькою якістю записів неможливо ідентифікувати, але можливо визначити зріст осіб. І експертиза тоді встановила, що зріст цих людей приблизно однаковий з різницею 2-3 см і становить близько 168-170 см з хибою 5%, тобто 2,3 см.

Кузьменко наголосила, з у неї з Антоненком різниця у зрості аж 14 см, і, таким чином, вони ніяк не можуть бути людьми, знятими на відео.

Водночас вона нагадала, що у 2019 році експерти надали діаметрально протилежний висновок: що уже зріст осіб на відео встановити неможливо.

“Тобто ми маємо дві фігури, у яких немає ні обличчя, ні фізичних особливостей, ні зросту”, - сказала підозрювана.

Разом з тим Кузьменко торкнулася результатів експертизи, нібито зробленої британським фахівцем Айваном Бірчем.

Кузьменко зазначила, що, попри запевнення прокурорів, що нібито Бірч ідентифікував її на відеозаписах, в матеріалах справи цієї експертизи немає ані українською, ані англійською мовами, а є лише експертний висновок, підписаний декількома експертами, в тому числі там є прізвище Бірча про те, що існує вірогідність, що це може бути Кузьменко.

Справа про вбивство Шеремета

  • Шеремет загинув у центрі Києва вранці 20 липня 2016 року внаслідок вибуху автомобіля.
  • 12 грудня 2019 року в Нацполіції заявили, що у причетності до вбивства підозрюють музиканта, ветерана АТО Антоненка, лікаря Кузьменко (псевдонім "Ліса"), військову медсестру Дугарь.
  • Підозри вручили Антоненку, якого слідство вважає організатором вбивства, Кузьменко, яка, на думку слідства, закладала вибухівку під авто журналіста, і Дугарь, яка напередодні вбивства нібито фотографувала камери спостереження на місці злочину.
  • Суд обрав Антоненку та Кузьменко запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою, Дугарь - запобіжний захід у вигляді нічного домашнього арешту.
  • 21 травня Антоненку, Кузьменко і Дугарь додали ще дві підозри, а також змінили зміст попередньої.
  • За словами керівника юридичної фірми "Сенс Консалтинг" Леоніда Маслова, адвокати якої захищають Антоненка, з тексту підозри у частині мотиву прибрали "ультранаціоналістичні ідеї", "велич арійської раси" та інше, тепер у ньому йдеться, що "невстановлені особи, діючи з ряду особистих мотивів, вирішили створити вкрай резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту". Ці невстановлені особи "залучили" Антоненка, Дугарь і Кузьменко.
  • Юрист уточнив, що у кваліфікації вбивства відсутнє згадування про корисливий мотив і посилання на пункти 6, 11 ч. 2 ст. 115 ККУ - корисливий або замовний мотив.
  • За словами Маслова, Антоненко тепер не організатор, а виконавець за попередньою змовою, а Кузьменко - "лише заклала вибухівку разом з Антоненком, але не натискала на гачок".
  • Крім того, підозрюваних звинувачують у знищенні автомобіля, в якому перебував Шеремет, і зберіганні вибухівки.
  • Сьогодні, 11 серпня, Апеляційний суд Києва змінив Кузьменко запобіжний захід з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт.

Читайте останні новини України та світу на каналі УНІАН в Telegram