"Мінськ-3". Які шанси досягти миру?

Тарас Семенюк
11:08, 07 червня 2019
Війна
1470 0
Думка

Повернення Леоніда Кучми до «мінських перемовин» є сигналом появи нової динаміки, що може зрушити процес мирних переговорів з мертвої точки. Однак про майбутні успіхи говорити зарано.

Якість мінського процесу буде визначати, найперше, політика. І Кучма - один із тих людей, хто достеменно знає всі підводні камені російської політики. А також те, на що здатен Путін, стратегія якого доволі прогнозована - «повернення України в єдиний політичний простір». Війна на Донбасі може бути тим козирем, який Росія розігруватиме в переговорах за мир та спокій, якого хоче значна частина українців, про що неодноразово інформували соціологи.

Повідомлялося, що днями зустріч Кучми в Мінську пройшла «вперше конструктивно». Але невже останні роки зустрічі відбувались не конструктивно? Джерела стверджують, що зараз Кучма просто отримав більше повноважень, аніж мав при Порошенку. Проте потепління і конструктив одразу на першій зустрічі може мати й політичний підтекст. Перемога Володимира Зеленського на виборах президента України фактично дала надію, що його політика буде іншою, аніж в Порошенка. Мова не йде про поступки Росії чи бойовикам, однак нова людина на найвищій посаді держави може мати більш свіжий погляд на ситуацію та швидше домовитись.

Повідомлялося, що днями зустріч Кучми в Мінську пройшла «вперше конструктивно». Але невже останні роки зустрічі відбувались не конструктивно? Джерела стверджують, що зараз Кучма просто отримав більше повноважень, аніж мав при Порошенку

Та Росія очікує політичних поступок. Цілком вірогідно, мова може йти про зменшення швидкості євроінтеграційних процесів та збільшення присутності проросійського порядку денного в українських реаліях.

Тому найбільше очікування Кремля – завершення перезавантаження влади в Україні, бажання отримати більше лояльних політичних сил в Верховній Раді. І, цілком ймовірно, шанси на це є.

Ця політична складова може якісно додати драйву мирним переговорам у Мінську. І тут важливо, хто буде очолювати процес переговорів не тільки формально, але й неформально.

Не секрет, що лаври «переможця» у цьому питанні може отримати й Віктор Медведчук, який має прямий доступ до Володимира Путіна і точно знає, на які поступки може піти Росія, а на які ні. Отже, президенту Зеленському буде не просто втримати неформальну першість в переговорах.

Найбільше очікування Кремля – завершення перезавантаження влади в Україні, бажання отримати більше лояльних політичних сил в Верховній Раді. І, цілком ймовірно, шанси на це є

Ба більше, саме зараз вирішується, хто саме матиме більший вплив. Адже, якщо позачергові вибори до Верховної Ради відбудуться 21 липня, в Медведчука не буде часу вплинути на хід мирних переговорів у Мінську і попіаритись на цьому. Натомість, якщо вибори перенесуть (а про це як цілком вірогідний сценарій говорять в урядовому кварталі, адже посприяти цьому може рішення Конституційного суду щодо конституційності указу президента про розпуск парламенту), у Віктора Медведчука є шанс неформально вплинути на процес мінських перемовин і навіть здобути певні дивіденди.

З іншого боку, спроби Володимира Зеленського максимально об’єднати країну, можуть провалитися у будь-який момент. Адже йому доведеться робити непопулярні кроки, які не сприйматимуться частиною суспільства. Наприклад, тема зі зняттям економічної блокади між Україною та тимчасово окупованими територіями Донбасу. Частина електорату Зеленського підтримує такі пропозиції, інша частина вже говорить про «зраду»… І це – лише початок.

Тому пошук максимально «безболісних» пропозицій – те, що на нас ще чекає попереду. Та й вони – тільки початок шляху до миру.

Тарас Семенюк, аналітик KyivStratPro

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter