Нещодавно мережу обурив пост Юлії Навальної, яка заявила, що мови про деколонізацію Росії й бути не може, що там немає, кого звільняти. Не розумію здивувань стосовно російських "лібералів", адже вони, звісно, зберігатимуть імперський наратив і працюватимуть на збереження цілісності РФ. Бо їм так вигідно.
Крім того, це повністю збігається з баченням певних кіл на Заході. Тому вони й приголубили Юлію Навальну, як потенційний кадровий резерв для майбутньої російської влади, яка буде красиво імітувати "демократичні зміни" в Росії, на тлі яких будуть зняті санкції й РФ отримає перепочинок перед наступним кидком.
Чи підходить це нам? Ні. Не підходить. Що ж робити?
Я вважаю, що Україні потрібно працювати на випередження, запропонувати свій проєкт, який дозволить розпочати процес дефрагментації Росії. Це необхідно, щоб розхитати її зсередини, тим більше, що в Україні є доволі зручний плацдарм у вигляді частини Курської області. Україна на даний час не капіталізує цю територію, хоча її потрібно наповнювати змістом.
Ми маємо заявити своє бачення демократизації РФ і показати це на прикладі Курської області. Для цього ми скромно повинні заявити Заходу й усьому світу про те, що демократична спокійна Росія може відбутися за умови її перезбирання на матриці України (можна ще скромніше: назвати себе головним носієм демократії на свободи на всій Євразії). Тобто, порядки України, законодавство України тощо. Схопити за язика наших Західних партнерів, які пафосно говорять про своє бажання демократії і готові за неї боротися, хоча реально нічого робити не збираються…
Росіянам не варто розповідати складні речі про НАТО і ЄС, а лише продемонструвати конкретні висновки від матриці України.
Перше – Курська область наразі єдине місце в Росії, де кадирівці не бешкетують, не ґвалтують строковиків.
Друге – місцевих жителів ніхто не принижує, з ними розмовляють на рівних. Ми часто лаємо наших чиновників, що вони крадуть, але середньостатистичний український чиновник, який не принижує людей, як російський, і краде половину бюджету – вже революція для Росії. Як і наші порядки.
Вивчати українську мову й біографію Бандери ніхто нікого не примушує, але таке бажання вітається.
Далі ми показуємо, якою може бути нова Росія і в чому привабливість "української моделі" для росіян. Це може спрацювати, тому що однією з причин нападу Росії на Україну було їхнє бажання позбутися будь-якої альтернативи на кордоні, яка стане поганим прикладом для російського народу. Тому вони затоптати Білорусь, і завжди намагалися затоптати Україну.
Територія Курщини, яка підтримується українськими військами, на внутрішньому контурі показує, якою може бути Росія. На зовнішньому контурі можна робити аналог французького іноземного легіону. Тобто, порядок підтримують офіцери-українці та військові інших націй, тих самих поневолених народів. Цю матрицю показувати як приклад, примушувати хороших росіян діяти в своїй парадигмі – якщо ви за демократію, то продовжуйте в такому напрямку, але він можливий тільки на українських штиках або в сателітах української армії. Так ми розвернемо деколонізацію Росії і наповнимо політичним змістом те, що створить суттєві передумови для цього.
Якщо вийде – то добре. Буде хаос за нову модель існування Росії. Якщо не вийде, і українській армії доведеться через деякий час йти з території Курщини, то залишаться хороші спогади, які обростатимуть міфами про те, як добре жилося під окупацією України. Росіяни ділитимуться враженнями з родичами з інших регіонів РФ. Місцеві жителі розказуватимуть, як спілкувалися з українськими солдатами тощо. Це теж працюватиме на нашу користь.
Україна може примусити європейські країни і Захід працювати над демократизацією Росії.
Тільки диспетчером демократизації будуть не хороші росіяни, а Україна. І працюватимуть вони в матриці України. Якщо одні хороші росіяни не погодяться, то ми знайдемо інших хороших росіян.
Під цей проєкт можна знайти фінансування. Думаю, що він може зацікавити британців. У будь-якому випадку, демократизація Росії або її частини (в іншій частині може бути хороша громадянська війна) вигідна з позиції бізнесу. Відкриваються ринки, відкривається доступ до сировинних ресурсів та багато іншого. Треба ось так цинічно й жорстко діяти. Потрібно перехоплювати ініціативу, і тоді ми отримаємо потрібні результати.
Що стосується фінансування цих територій, то це потрібно робити коштом Росії. Згадаймо, як вони нам намагалися нав’язати "ЛНР" та "ДНР". Тільки така схема тепер працюватиме для Путіна – нехай він за все платить. Якщо ж ситуація піде далі, за схемою дефрагментації Росії, то на допомогу прийде самофінансування. Тим більше, що ці території мають непогану стартову базу.
Тарас Загородній, керівний партнер Національної антикризової групи
