Відлуння удару балістичною ракетою "Орєшник" по Дніпру досі чути через два тижні після події. Правитель РФ Володимир Путін продовжує заявляти про ефективність цієї зброї. Ці заяви активно підхоплюють як російські, так і закордонні ЗМІ, пише Forbes.
Це був перший у світі випадок застосування балістичної ракети середньої дальності з неядерними боєголовками. Кожна боєголовка містила 36 суббоєприпасів без вибухівки, які завдають шкоди виключно кінетичною енергією. Як сказав Путін, їхній вплив нагадує "падіння метеорита". Однак дані свідчать, що реальні пошкодження були мінімальними, і удар більше нагадував видовищний феєрверк, ніж серйозну загрозу.
"Стрижні Путіна"
Ідея створення "кінетичної" зброї виникла ще в 1950-х роках, коли аналітичний центр RAND запропонував використовувати вольфрамові стрижні замість ядерних боєголовок на МБР у рамках проєкту "Тор". Пізніше цей концепт часто використовували письменники-фантасти, зокрема Джеррі Пурнель. Стрижні могли б перебувати на орбіті і згодом падати на ціль з високою швидкістю, створюючи ефект, схожий на ядерний вибух, але без радіації.
Через десятиліття Путін заявляє про те саме, стверджуючи, що "Орєшник" може мати ефект, "порівняний за силою з ядерним ударом". На його думку, така зброя могла б призводити до катастрофічних наслідків, нагадуючи метеорити, що колись створювали озера. Але ці заяви виглядають технічно коректними лише в дуже вузькому сенсі.
Енергія боєголовок "Орєшника" формується виключно за рахунок швидкості. Наприклад, боєголовка з шести незалежних спускових апаратів, вагою близько 1800 фунтів, розвиває швидкість до 10 Махів. Це створює кінетичну енергію близько 3,6 мільярда джоулів - дещо менше, ніж еквівалент вибуху однієї тонни тротилу. Для порівняння, американська бомба GBU-43 (так звана "Мати всіх бомб") має потужність 11 тонн тротилу.
Ефективність і точність
"Орєшник" продемонстрував вражаюче поширення суббоєприпасів. Проте супутникові зображення після удару по заводу "Південмаш" не показали значних пошкоджень. Згідно з оцінками, точність ракет обмежується ймовірною круговою похибкою (CEP) у 90-250 метрів. Це прийнятно для ядерної зброї, але недостатньо для точного ураження кінетичними боєголовками. Якщо CEP становить 150 метрів, ймовірність влучення суббоєприпасів у ціль розміром із будинок не перевищує 6%.
Відео з удару підтверджує, що суббоєприпаси були звичайними твердими масами металу, без додаткових функцій, які могли б збільшити ефективність.
Загрози для Європи
Путін активно використовує "Орєшник" як елемент психологічного тиску, демонструючи графіку з часом польоту ракети до європейських столиць. Водночас західні експерти наголошують на сумнівності таких погроз. Для створення реальної загрози Європі Росії довелося б виготовляти десятки таких ракет щороку, що малоймовірно через ресурсні обмеження.
Хоча "Орєшник" є технічно інноваційною зброєю, його ефективність виглядає переоціненою. Як зазначають експерти, стратегічно доцільніше було б інвестувати в дешевші й більш практичні засоби, як-от ударні безпілотники. Таким чином, реальну загрозу несуть саме традиційні засоби війни, а не науково-фантастичні концепти на кшталт "штучних метеоритів".
Ракета "Орєшник" - останні новини
Раніше видання The Washington Post написало, що нова балістична ракета РФ викликає стурбованість в НАТО через свої характеристики. За словами одного з експертів, Росія може знищити авіабази та військові об'єкти на території Європи, використовуючи лише кілька "Орєшників".
Водночас військовий експерт Олексій Гетьман наголосив, що слова Путіна про можливості ракети "Орєшник" не відповідають дійсності. Він зазначив, що ця ракета є "військово-політичним дійством", аби вплинути на українських партнерів.
