Американський снайпер Джонатан Покетт, який брав участь у війні в Україні, розповів Business Insider, що ЗСУ зараз набагато більше потребують артилерії та боєприпасів, а не важкої дорогої техніки.
"На Заході можна побачити так багато всього: "О так, вони жертвують ці машини, і ці машини, і ці машини". Але мені взагалі-то плювати на машини. Дайте мені кулі, дайте мені міномети, дайте мені артилерію, дайте мені речі, які дадуть змогу окремим солдатам битися і вбивати росіян".
Він зазначає, що зброя, яка може підтримати солдатів живими і завадити Росії захопити територію, потрібна терміновіше, ніж та, яка може допомогти в довгостроковому плануванні або в атаках на великі відстані.
За його словами, хоча дорогі транспортні засоби, такі як танки, "мають значення, я думаю, що вони затьмарюють повну картину". Що зараз має значення, так це "боєприпаси, гранати, міни, ракети, різні ракетні системи".
"Що може один танк? Не так багато, як 50 000 артилерійських снарядів, 5 000 мінометних снарядів", - зазначає він.
Покетт розповів, що під час передачі позиції іншій групі солдати, які прийшли йому на зміну, просили у нього боєприпаси і гранати.
"Ось до якого відчаю доходило: буквально перед самим від'їздом ми беремо всі магазини, виймаємо всі набої, а порожні магазини кладемо назад у рюкзак, потім беремо всі гранати і говоримо: "Ось, хлопці, вам це потрібно".
Ефект нестачі, за словами Покетта, полягає в тому, що українським солдатам доводиться нормувати свої боєприпаси. Він сказав, що вони припинили стріляти по невеликих групах російських солдатів, як це було на початку війни.
"Дійшло до того, що, якщо група була досить маленькою, щоб атакувати, то українці оцінювали це і говорили: ну, це всього лише двоє чи троє людей, можливо, четверо, чи справді це варте артилерійського пострілу або одного мінометного снаряда?", - розповів він, зазначаючи, що для того, щоб впоратися з такою групою окупантів, спрямовували піхоту. І така стратегія піддає українських солдатів більшому ризику.
Покетт сказав, що проблема західної допомоги полягає в тому, що вона надходить "ласими шматочками": перед відправленням певного обладнання проводяться довгі дебати, а різні рівні підтримки надходять у різних пакетах.
"Таке відчуття, що все, що ми отримуємо, було або надто пізно, або цього достатньо, щоб ледве втриматися", - зазначає він. Це означає, що українським солдатам часто доводиться планувати виживання, а не довгостроковий успіх.
Снаряди для України
Міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський раніше заявив, що постачання снарядів для України в рамках чеської ініціативи вже почалося. Однак точні терміни їхньої доставки поки що не відомі.
Водночас міністр оборони Естонії Ханно Певкур повідомив, що частина боєприпасів, які викуплять для України в рамках чеської ініціативи, можливо, потрапить на фронт уже за кілька місяців, частина - тільки до кінця року. Це пов'язано, зокрема, з тим, що їх треба перевірити, адже невідомо, в якому вони стані і чи взагалі придатні до використання.
