Прапори України і Німеччини / REUTERS

Німеччина і Україна мають особливе значення для європейського проекту. Перша – тому що демографічно і економічно вона найвпливовіша країна Західної Європи, а друга – тому що вона найбільша країна Східної Європи і лишається точкою важливого геополітичного повороту. Історичні зв’язки між українцями і німцями давні. Але до цього часу мало уваги приділялося природі відносин між ними. Про це в статті для аналітичного центру Atlantic Council пише старший науковий співробітник Інституту євроатлантичної співпраці Андреас Умланд.

Інтерес українців до Німеччини завжди був високим, в той час як німецький інтерес у інформації про Україну почав зростати лише впродовж останнього часу. Експерт звертає увагу на новий звіт організації «Німецька співпраця заради міжнародної співпраці» (GIZ) під назвою «Україна в очах німців: уявлення і сприйняття в період трансформації». На його думку, цей документ, який базується на поглядах німецьких аналітиків і експертів, заповнює прогалини у питанні того, як Німеччина розуміє сучасну Україну.

Читайте також"Німці погані, дуже погані" - Der Spiegel

Відео дня

Методологія цього дослідження GIZ аналогічна до тієї, яка використовувалася під час визначення оцінки самої Німеччини у різних країнах світу. Це не широке опитування німецьких підходів щодо України, а більш якісне розслідування німецьких уявлень, інтерпретацій, думок, оцінок, стереотипів, знань і очікувань від неї. Оцінки всіх цих аспектів були зроблені на основі тисячі коментарів від 44 німецьких експертів, які добре знайомі з Україною. Серед них вчені, підприємці, громадські активісти, журналісти, люди мистецтва і політики. Серед останніх, приміром, член Європарламенту Ребека Хармс і колишній міністр-президент Саксонії, нинішній посол G7 в Україні Джордж Мілюбрадт.

За словами керівника проекту Андреаса фон Шуманна, метою дослідження GIZ було не з’ясування «об’єктивної правди» про Україну. Швидше,  визначення «подібностей у поглядах на Україну серед різних людей в Німеччині, які формують уявлення про Україну і її імідж, а також викривлення у її сприйнятті».

Фон Шуманн зауважує дві фундаментальні риси у німецьких поглядах. По-перше – експерти вважають німецькі уявлення про Україну надто вузькими, знання – надто поверховими, німецьку увагу до українських подій – надто непослідовною, а оцінки – надто спрощеними. По-друге, вони хочуть, щоб Німеччина і німці частіше і інтенсивніше взаємодіяли з Україною.

«Ці сподівання пояснюються кількома мотивами: історичною відповідальністю німців, культурною різноманітністю України, економічним потенціалом країни, необхідністю забезпечити стабільність на сході Європи і можливими імпульсами для подальшого розвитку ЄС».

Дослідження свідчить про те, що з 2014 року в німецьких поглядах на Україну домінували три негативні «К»: Krieg, Krise, Krim (німецькою мовою – війна, криза, Крим). Цей імідж лише трохи покращується двома позитивними образами: брати Клички і «Динамо Київ». Дослідження GIZ також з’ясувало, що в німецьких оцінках українського процесу реформ пріоритетними вважаються зміни в системі юстиції.

Читайте такожГлава МЗС Німеччини очікує на внесок Росії до миру в Україні й Сирії

«Тому що реформи в виборчому законодавстві і створення антикорупційного суду будуть визначати майбутній розподіл влади в країні», - йдеться в звіті GIZ.

Стосовно ж зовнішньополітичних цілей України німецькі погляди часто протирічать один одному. Одні експерти вважають, що український вступ в НАТО – це хороша ідея, а інші ж наполягають на нейтральному статусі країни. Є й треті, які думають, що НАТО не зможе стати гарантом безпеки для України. Однак, німецькі експерти також переконані, що ЄС повинен стати впливовим і «зубатим» актором у сфері безпеки на континенті. Німеччина і ЄС вже зіграли свою роль в Мінському процесі, взявши на себе відповідальність. А німецький уряд «рішуче» підтримує українські реформи. Однак, є й риторичне «але»: чи все це вирішило конфлікт, «враховуючи те, що Росія грає на виснаження?».

На думку Умланда, дослідження GIZ важливе, тому що воно вказує на те, як німецькому суспільству будуть розповідати про події в Україні. Адже пояснювати ці події будуть саме експерти.