этот материал доступен на русском

Atlantic Council: Захід неправильно зрозумів воєнний стан в Україні

13:48, 03 грудня 2018
Світ
2346 0
Росія лишається непоміченим агресором поки тривають розмови про "диктатуру" в Україні / фото УНІАН

Москва влаштувала неспровоковану атаку на три українські судна в Азовському морі і тим самим дала поштовх цьому процесу. Про це в своїй статті пише експерт Atlantic Council і колишній посол США в Україні Джон Гербст.

Атака була сильною ескалацією агресії Кремля, тому що її вчинили відкрито регулярні російські військові. Москва не ховає свою роль за байками про місцевих «сепаратистів», як на Донбасі. Російські кораблі спочатку протаранили один з українських, а потім відкрили вогонь. Записи перехоплених переговорів викривають те, що російські командири на суші віддали кораблям наказ атакувати, а також що чиновники у Москві стежили за подіями. Вірогідно Кремль хотів спровокувати українські судна на відкриття вогню у відповідь, щоб дати виправдання для масштабного російського вторгнення. Москва успішно використала цю тактику в 2008 році перед війною проти Грузії. Але екс-дипломат підкреслює, що Україна вчинила мудро і не вскочила в цю пастку. У відповідь президент Петро Порошенко зібрав засідання РНБО, на якому було запропоновано запровадити воєнний стан в країні.

Читайте такожУ МЗС РФ вважають, що воєнний стан запроваджено в «російськомовних регіонах» України

Для багатьох на Заходу за виразом «воєнний стан» ховаються зображення диктаторів і армії, яка заповнює вулиці міст. Але для країни, яка веде оборонну війну проти другої у світі військової сили, воєнний стан – не перебільшений захід. Він може допомогти уряду краще мобілізувати і скерувати ресурси проти смертельної загрози. Насправді Порошенка роками критикували за те, що він не запровадив воєнний стан раніше. І це робили навіть політики-реформатори.

Українське суспільство пильно стежить за політикою. Тож у понеділок 26 листопада люди розривалися між двома думками, які не дуже поєднуються між собою. З одного боку, зростає занепокоєння через можливість початку більш масштабного російського військового вторгнення. А з іншого – люди почали говорити про «політичні мотиви» Порошенка для введення воєнного стану в країні. Чи робить він це лише для того, щоб посилити свій політичний рейтинг? А може для того, щоб відкласти вибори, які повинні відбутися у березні? Політичні опоненти президента України теж були раді поширювати цю точку зору. А деякі члени громадянського суспільства, які до цього часу тяжко працювали над втіленням реформ і демократичних практик, почали говорити про те, що воєнний стан може бути першим кроком у бік до авторитарного правління.

Гербст нагадує про те, як Верховна Рада увечері 26 листопада після тривалих суперечок ухвалила закон про воєнний стан. Депутати скоротили тривалість дії воєнного стану до одного місяця. А також обмежили масштаби його дії, уточнивши, що він буде стосуватися лише 10 областей, які межують з Росією, Азовським морем і так званим «Придністров’ям» у Молдові. Крім того, парламент затвердив 31 березня в якості дати першого туру президентських виборів.

Читайте такожПерші незручності воєнного стану: болгарська авіакомпанія призупинила рейси до України

На думку екс-посла США, заслуга за схвалення компромісу належить Порошенку, який погодився піти на поступки, його головному опоненту на виборах Юлії Тимошенко, яка все ж погодилася на розгляд президентського законопроекту про воєнний стан в парламенті, а також екс-прем’єру Арсенію Яценюку, який очолює одну з найбільших фракцій і «знає, як домовлятися, коли ставки високі».

Гербст наголошує, що процес був непростим, але він став точно тріумфом демократії за дуже складних умов. Однак, Москва воює проти України вже майже 5 років. Міжнародна спільнота дуже повільно визнала цей факт і почала вживати відповідних заходів. Так відбувалося кожного разу, коли Росія посилювала конфлікт. Більше того, пропаганда Кремля добре готується до кожної нової провокації і постійно змінює тему на обговорення неадекватних лідерів, політиків і суспільство в Україні.

Це означає, що зациклення українського політичного класу на уявних чи реальних політичних мотивах може принаймні на якийсь час відвертати увагу західних ЗМІ і державних діячів від ключової проблеми – стратегічної загрози з боку Москви і її останніх вчинків. Це ж стосується певних застережень з гіперболізованими заголовками про нібито зростання авторитаризму.

Читайте такожБанки під час воєнного стану працюватимуть у звичайному режимі – НБУ

В той час, як деякі західні лідери, президент Європейської Ради Дональд Туск і Держсекретар США Майк Помпео швидко засудили російську атаку, інші лідери закликали обидві сторони до стриманої поведінки. Іншими словами, вони вимагали стриманості як від агресора, так і від його жертви. Такі судження дуже спотворені. І вони опираються не на той факт, що найбільшою проблемою Східної Європи став реваншизм Росії, а на обговорення внутрішніх чвар в Україні. В цей переломний момент дуже важливо, щоб усі, хто зацікавлений у стабільності Європи, зрозуміли цю геополітичну реальність. Публічне проголошення нонсенсу має стати принизливим.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter