Прості жителі КНДР змушені на кожному кроці платити хабарі, щоб просто вижити в країні, отруєній систематичною корупцією, де права людини постійно порушуються безкарно. Про це йдеться в новому звіті ООН, складеному на основі свідчень втікачів з Північної Кореї.
Як пише Newsweek, всього свої історії експертам організації розповіли 214 «перебіжчиків», які наважилися втекти від репресивної держави й тепер живуть в Південній Кореї. Звіт ООН отримав назву «Ціна – це права». В ньому йдеться про те, що «хабарництво стало щоденною рутиною для народу, який намагається звести кінці з кінцями» в системі, якій характерне «порочне коло відчаю, корупції й репресій».
Читайте такожДесяти мільйонам людей у КНДР загрожує голод
Звіт здебільшого містить розповіді людей, які втекли з провінції Ранчан і Північної провінції Хамгьон, які межують з Китаєм. Місцеве населення першим залишилося без державної системи продовольчого забезпечення, яка розвалилася в 1994 році. Ці регіони пережили катастрофічний голод, від якого загинули близько мільйона людей. Втікачі кажуть, що державні поставки продовольства швидко стали несуттєвими. І потрібно працювати ще й на «сірому» приватному ринку КНДР, щоб вижити.
«Якщо просто виконувати вказівки держави, то можна просто померти з голоду», - розповіла жінка з Ранчан експертам ООН.
«Я їздив з КНДР в Китай без дозволу. Тому мене затримали. 10 серпня 2014 року офіцери Міністерства державної безпеки арештували мене. В центрі утримання ті, хто платили хабарі, виходили на свободу через два-три дні. А тих, у кого не було грошей, відправляли на каторжні роботи. Сьогодні у Північній Кореї лише гроші мають значення. Якщо у вас є гроші, можна робити будь-що, навіть вбивати», - сказав неназваний втікач.
Жителі КНДР повинні щоденно виконувати роботу, призначену державою. Але зарплату за це їм не платять. Тому вони вдаються до підкупу чиновників грошима, сигаретами чи іншими речами, щоб ті звільнили їх від роботи. Так можна отримати час на те, щоб працювати десь в іншому місці за гроші, необхідні для виживання. Свідчення зі звіту вказують на те, що підкупити можна навіть прикордонників. Але ті, хто перетинає кордон, одразу стають уразливими. Це особливо стосується жінок, яких часто продають для вступу в шлюб з примусу чи в сексуальне рабство.
Читайте такожКім Чен Ина переобрали головою Держради КНДР
«У 2011 році друг сказав мені, що я можу заробити гроші в Китаї. Тому я вирішила поїхати. Це був близький друг. І я не знала, що мене змусять вийти заміж в Китаї. Я думала, що лише буду працювати в ресторані. Мене репатріювали в КНДР у травні 2011 року. Після року ув’язнення у таборі затримання, мене випустили, тому що моя мати заплатила хабар, а я була неповнолітньою», - розповіла неназвана жінка з Північної Кореї.
«На кордоні був жорсткий контроль з колючим дротом скрізь. І ніхто не хотів ризикувати своїм життям. Єдиним способом вибратися з Північної Кореї була контрабанда. Мене перевезли контрабандою в Китай у 2016 році. Був брокер-контрабандист. Я ходила до нього додому в Китаї. Він покликав мою матір і сказав, що за мене потрібно заплатити йому 40 тисяч юанів. Я відмовилася, щоб вона за мене платила. В результаті мене видали заміж за чоловіка в Китаї», - сказала інша жінка.
У звіті зазначається, що влада державних чиновників у КНДР дає їм можливість займатися вимаганням і шантажем.
Читайте такожРозвідка США сумнівається, що Північна Корея відмовиться від ядерної зброї
«Загроза арешту, затримання і засудження дає державним чиновникам могутні методи вимагати гроші у населення, яке ледве виживає», - йдеться у звіті ООН.
Пхеньян відкинув документ організації, назвавши його «політично мотивованим зі зловісних причин». Представники місії КНДР в Женеві сказали Reuters, що дані у звіті – це «не більше, ніж фабрикація». А свідчення перебіжчиків – це нібито фальшиві історії, які вони вигадали, «щоб заробити».
Newsweek зауважує, що Північна Корея зараз зіштовхнулася з найбільшою за десятиліття посухою, яка може поставити мільйони жителів країни на межу голодної смерті. Нещодавно в ООН застерегли, що близько 10 мільйонів північнокорейських жителів вже зараз страждають від нестачі продуктів харчування. А це близько 40% населення країни.
