K-Pop допомагає північним корейцям позбутися ілюзій про режим в КНДР / Flickr/Blake Patterson

В дитинстві Раю Хе-Джін була змушена співати патріотичні пісні про славу залізної волі, сміливості й доброти Кім Чен Іра, який був лідером Північної Кореї на той час. А потім вона почула американську й південнокорейську поп-музику.

«Коли слухаєш північнокорейську музику, не виникає жодних емоцій. Але у випадку американської чи південнокорейської музики буквально мурашки пробігають по тілу. Слова такі свіжі, такі зворушливі. Коли діти слухають цю музику, емоції на їхніх обличчях змінюються», - сказала Раю журналістам Washington Post.

Читайте такожNewsweek: В КНДР за гроші можна безкарно навіть вбивати

Відео дня

Західна музика колись допомогла пробити діру в Залізній завісі. Молодь СРСР слухала заборонені записи Beatles. А в 1987 році молоді жителі Східного Берліна збиралися біля стіни, щоб почути емоційне виконання пісні «Heroes» Девіда Боуї, яка лунала із західного боку.

Тепер з’явилися докази, що південнокорейський K-pop відіграє схожу роль у тонкому підриві пропаганди північнокорейського режиму. Оскільки все більша кількість втікачів кажуть, що музика була одним з факторів, який змусив їх позбутися ілюзій щодо режиму. Про це розповів президент південнокорейської організації Unification Media Group (UMG) Лі Кван-Бек.

Тенденції сприяє дедалі більше поширення мобільних телефонів у КНДР, а також бурхлива прикордонна торгівля з Китаєм. Через це Пхеньян почав знову закручувати гайки. А у 2018 році Кім Чен Ин пригрозив «розбити буржуазну реакційну культуру».

Опитування UMG серед 200 людей, які нещодавно втекли з КНДР, показало, що понад 90% з них дивилися іноземні фільми, телешоу, а також слухали музику. Три чверті знали когось, кого за це покарали. І понад 70% відповіли, що з приходом до влади Кім Чен Ина у 2011 році стало важче отримати доступ до іноземних культурних продуктів.

Читайте такожWP: компанія Huawei таємно допомагала створити мобільну мережу в КНДР

Раю одна з багатьох втікачів, які кажуть, що K-Pop і західна поп-музика відкрила їм очі. Завдяки музиці вони зрозуміли, що Північна Корея – не рай, яким вона мала б стати. І що найкращі можливості лежать тільки за кордоном.

У своїй кімнаті в Пхеньяні Раю інколи цілими ночами дивилася один і той же відеокліп під страхом потрапити в руки поліції.

«Нас завжди вчили, що американці – злі, мов вовки, а південні корейці – їхні маріонетки», - розповідає дівчина.

«Але коли слухаєш їхнє мистецтво, то мимоволі знайомишся з ними», - додала вона.

Вона пам’ятає Селін Діон, британського скрипаля «з божевільною зачіскою» Найджела Кеннеді, ірландський гурт Westlife, а також K-pop гурти RVXQ, Girl’s Generation і T-Ara.

Народившись у сім’ї музикантів, Раю в пхеньянській школі вчилася грати на каягимі – традиційному корейському струнному інструменті. У 2015 році, коли їй виповнилося 23 роки, вона втекла в Південну Корею. Колишні перебіжчики на Південь давно зрозуміли силу іноземних новин і культури у боротьбі проти пропаганди режиму.

Читайте такожDie Zeit: Нові багатії КНДР торгують наркотиками й скуповують функціонерів диктатури

Проекти, такі як Flash Drives for Freedom, займаються контрабандою USB-флешок з голлівудськими фільмами, американськими телешоу, а також південнокорейськими драмами й музичними кліпами. «Голос Америки», «Радіо вільна Азія», BBC World і станції корейською мовою, які організували втікачі, транслюють на територію КНДР здебільшого новини, але також музику.

Ризики для північнокорейських глядачів високі. Адже на них полює спеціальний загін поліції й спецслужб під назвою «Група 109». Навіть дітям загрожує від шести місяців до року в таборі ідеологічної підготовки й перевиховання. Хіба що їхні батьки заплатять хабар, щоб їх відпустили. Дорослих же за іноземні фільми й музику можуть відправити на все життя в трудовий табір або ж навіть стратити.

Північних корейців захоплюють не лише мелодії й лірика, а й поведінка виконавців.

«Серед речей, які я хотіла зробити – це пофарбувати волосся, носити мініспідниця й джинси», - каже 22-річна Канг На-Ра.

«Якось я одягла джинси на ринок. Мені наказали їх зняти й спалили на моїх очах», - пригадує дівчина.

Канг, яка була співачкою в школі мистецтв у місті Чхонджін, втекла з КНДР у 2014 році.

«Я змогла вільно самовиражатися», - сказала вона.

Читайте такожБрат Кім Чен Ина працював на ЦРУ - The Wall Street Journal

Співачка після втечі в Південну Корею спробувала свої сили в K-Pop. Але, за її словами, техніка виконання дуже відрізнялася. Втім, вона змогла збудувати успішну акторську кар’єру. Вона здебільшого грає північних корейців у фільмах і драмах.

Після втечі Раю Хе-Джін дізналася з документального фільму, що Кім Чен Ір, батько нинішнього диктатора КНДР, був шанувальником фільмів і телешоу Південної Кореї.

«Я була настільки зла. Ми буквально плакали, коли співали про тяжке життя Кім Чен Іра. Я й уявити не могла, що він дивився південнокорейське телебачення», - каже Раю.

Зараз вона вчиться в бізнес-школі й мріє пробитися на K-Pop сцену, а бо й ще краще – в Голлівуд.

«Це неймовірно, як далеко я зайшла. Південнокорейська музика дійсно зіграла центральну роль, скеровуючи мене в цій пригоді», - пояснила дівчина.