Кремль за допомогою російських спецслужб і дипломатів, а також місцевих проросійських політиків, намагається перешкодити вступу Македонії та інших балканських країн до НАТО і створити на Балканах "пояс нейтральних країн".
Про це йдеться у десятках секретних звітів македонської контррозвідки, які анонімне джерело з уряду Македонії передало журналістам міжнародного консорціуму Organized Crime and Corruption Reporting Project (OCCRP), передає Новая газета.
Ці документи складені на основі прослуховування телефонних переговорів російських дипломатів і співробітників російської та сербської спецслужб, зовнішнього спостереження і оповідань джерел.
Читайте такожРосію звинуватили в серйозному втручанні у внутрішні справи Чорногорії
У них йдеться, що Росія активізувала свою діяльність на Балканах, коли кілька країн півострова заявили про бажання вступити до НАТО. Чорногорія вже 5 червня стане повноцінним членом Альянсу, а Македонія та Боснія мають статус країн-кандидатів на вступ до блоку.
У звіті на ім'я керівника Служби безпеки і контррозвідки Македонії Володимира Атанасовскі мовиться, що протягом останніх дев'яти років країна перебуває "під впливом найсильнішої і руйнівної пропаганди, а також діяльності розвідувальних служб, яка здійснюється через посольство РФ". Зокрема, почесні консульства РФ в македонських містах Бітола і Охрід діють як розвідувальні бази.
Читайте такожЧорногорія заборонила в'їзд 149 росіянам і проросійськи налаштованим українцям
"РФ використовує методи так званої "м'якої сили" як частину стратегії з ізолювання Балкан від впливу Заходу... Крім того, російська зовнішня політика перебуває в тісній взаємодії з енергетичною стратегією, мета якої — отримати контроль над стратегічними енергетичними ресурсами країни", — йдеться у звіті.
Македонські контррозвідники вважають, що кінцева мета цього плану — "зробити Македонії повністю залежною від російської політики".
Над реалізацією цієї стратегії в Македонії працюють три офіцери Служби зовнішньої розвідки РФ, якими керує штаб, розташований у столиці Сербії Белграді, і чотири співробітники Головного розвідувального управління РФ зі штабом у столиці Болгарії Софії. Їхню діяльність координує посольство Росії у Скоп'є, столиці Македонії.
До операції в якості агентів спецслужб також залучені кореспонденти російського державного агентства ТАСС і представників Росспівробітництва.
Протягом багатьох років російські агенти займалися вербуванням колишніх і діючих співробітників македонської армії і поліції, щоб "створити критичну масу людей з військовою підготовкою і в потрібний політичний момент використовувати їх у російських інтересах", йдеться у звітах.
Крім того, представники Росії намагалися вплинути на редакційну політику і пропонували гроші македонським ЗМІ, особливо тим, що підтримують албанську меншину, щоб просувати російську політику в країні.
До методів "м'якої сили" македонські контррозвідники відносять і численні культурні ініціативи посольства Росії.
"Росія просуває ідею пан-слов'янської ідентичності і єдиної православної віри", - йдеться в документах. Російське посольство в Македонії за останній час стало ініціатором близько 30 "асоціацій дружби", також воно спонсорує будівництво православних церков по всій країні.
Читайте такожНовий уряд Македонії планує наблизити країну до вступу в ЄС та НАТО
В одному зі звітів контррозвідки переказується розмова від 7 квітня цього року між російським послом в Македонії Олегом Щербаком і співробітником МЗС цієї країни.
Щербак визнає колезі, що метою Москви є "створення смуги нейтральних країн на Балканах" — Чорногорії, Боснії і Герцеговини, Македонії та Сербії.
Російський посол також висловлював претензії з приводу недостатньої підтримки російської політики в Македонії. Щербак допускав, що якщо македонська влада не почне публічно підтримувати Кремль, це призведе до згортання економічного і дипломатичного співробітництва.
Македонські спецслужби вважають, що спільні дії Росії і Сербії призвели до складної політичної кризи у Македонії. У країні спалахнуло протистояння основних партій, яке закінчилося безладами у парламенті. До політичної кризи додалися етнічні розбіжності з албанською меншиною.
