Які уроки має винести Україна з ситуації з Карабахом? / фото ua.depositphotos.com

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень, аналітик та експерт Сергій Данилов перелічив основні уроки для України, які дає Азербайджан ситуацією з інтеграцією Карабаху.

"Влада Азербайджану, готуючись до цієї операції, готуючись до інтеграції Карабаху до складу Азербайджану, дивилася на невдалий досвід Росії на новоокупованих українських територіях. І вони намагаються зараз не поспішати, не допустити ексцесів. Вони спочатку намагаються заспокоїти населення. Дати можливість виїхати тим, хто хоче виїхати і дати шанс повернутися тим, хто хоче повернутися. Для того, щоб максимально не бути схожими на росіян, наприклад, в Херсонській області. Так само і ми маємо дивитися, що відбувається",- акцентував Данилов в ефірі телемарафону.

На думку аналітика, цікавим для України є перший урок з ситуації в Карабаху, "коли Азербайджан відмовив в будь-якій суб’єктності". 

Відео дня

"Тобто, у нас є особливі райони Донецької і Луганської області. І зрозуміло, що у разі визволення там буде військова адміністрація, без ніякого особливого статусу самоврядного. Російські пропагандисти дуже переживають за те, що Карабах не отримує в результаті цієї одноденної війни ніякої автономії. Вони чіпляються за будь-що. Вони погоджуються, що їм не вдасться протягнути територіальну автономію, але хоча б культурну автономію. Але Азербайджан дуже жорстко наполягає, що ні", - підкреслив Данілов.

Другий урок, стосується Криму та ситуації з тими людьми, які мають виїхати після деокупації півострова. "Я вже зараз передбачаю шквал критики стосовно України, коли ми скажемо, що всі хто приїхав в Крим після 2014 року, мають виїхати. Це наша однозначна вимога. На прикладі Карабаху, ми зараз бачимо якої критики зазнає Азербайджан. Коли вірмени, які не погоджуються стати громадянами Азербайджану, виїжджають з Карабаху, і звинувачують Баку в геноциді. Але, вибачте, якщо люди не бажають бути громадянами цієї країни, чому вони там мають залишатися, якщо ми визнаємо територіальну цілісність. Та сама дискусія, я передбачаю буде по Криму. Це від 700 тисяч за середньою оцінкою, від 500 тисяч мінімальна, а 1 млн. максимальна (кількість людей - УНІАН)", - зазначив Данилов.

Експерт додав, що у випадку Карабаху, йдеться про тих вірмен, які "не погоджуються брати азербайджанський паспорт, не погоджуються бути азербайджанськими громадянами".

"Внезалежності коли вони приїхали, чи вони народилися в Степанакерті, в Шуше чи інших населених пунктах Карабаху. Але, коли прийде момент деокупації Криму, претензії до нас будуть ті ж самі, рівно від тих же самих людей, що й зараз до Азербайджану з цього приводу. Тобто, ось ця картинка виїзду, вона буде дуже добре лягати на пропагандистські меседжі про гоніння та все інше", - пояснив Данилов .

Третій урок, який дає Азербайджан, стосується відмови від будь-якого зовнішнього втручання, в тому числі, миротворців або спостережних місій.

"Вони дуже послідовно і наполегливо відмовляють в зовнішній присутності у звільнених своїх територіях. Ніякого ОБСЄ, ООН та всіх інших... Проста істина, як облаштовувати, який буде територіальний устрій, які будуть форми управління врядування і самоврядування в Криму, ми будемо без участі "хороших руських", поганих руських. Це ще один урок, який нам треба взяти з ситуації в Карабаху",- підкреслив Данилов.

Ситуація навколо Карабаху

Як писав УНІАН, 19 вересня 2023 року в Карабаху відновилися бойові дії. За повідомленням Міністерства оборони Азербайджану, з метою відновлення конституційного ладу Азербайджанської Республіки, в регіоні було розпочато антитерористичні заходи локального характеру. 

Через добу, 20 вересня зі звернення Президента Азербайджану стало відомо, що в результаті антитерористичних заходів в Карабасі та їх успішного завершення, країна відновила свій суверенітет

На думку аналітиків, ослаблення Росії є одним з основних факторів, який відкриває можливості для Азербайджану

Вас також можуть зацікавити новини: