У зовнішньополітичних колах у Вашингтоні спалах кожної нової геополітичної кризи на Землі розцінюють як наслідок бездіяльності США. Але не всі проблеми у світі повинна вирішувати Америка.
І відновлення сутички між Азербайджаном і Вірменією доводять це. Про це в редакційній статті пише Bloomberg, нагадуючи, що президент Дональд Трамп висловив бажання "спробувати зупинити" цю війну. Швидше за все, його спроби більше нашкодять, ніж принесуть користі.
Читайте такожВійна за Нагірний Карабах: Росія запропонувала виступити посередникомНа Кавказі дві сусідні країни застрягли в територіальній суперечці відколи вірменські сили взяли під контроль регіон Нагірний Карабах, а також деякі азербайджанські регіони, які до нього прилягають. Це сталося після розпаду СРСР. В 1992-1994 роках Баку і Єреван вели криваву війну. Потім у 2016-му бої між ними знову ненадовго відновилася. Цього року в липні теж були певні сутички. І ось тепер здається, що країни рухаються в бік нової війни.
Азербайджан користується підтримкою президента Туреччини Раджепа Таїпа Ердогана. Велика і впливова вірменська діаспора в США хотіла б, щоб Дональд Трамп теж втрутився. Але на Кавказі немає важливих американських інтересів. А минулі американські спроби вести переговори тут не дають причин для оптимізму, через які Трамп міг би вирішити, що досягне успіху.
В 1997 році США стали співголовою так званої "Мінської групи" країн, які намагалися знайти рішення для конфлікту в Нагірному Карабасі. Попри те, що США на той час були в зеніті своєї влади і престижу, ці зусилля, які включали особисті контакти президента Білла Клінтона, нічого не дали.
Росія досягла більшого успіху в ролі "поліцейського" на Кавказі. В 1994 році саме Москва змогла переконати Баку й Єреван погодитися на перемир'я. В 2016-му російський тиск не дозволив прикордонним сутичкам перерости в повномасштабну війну. Тепер Москва знову налаштована виступити посередником. А позиції Володимира Путіна значно кращі, ніж у Трампа, щоб вести переговори з президентами Вірменії й Азербайджану.
Читайте такожBloomberg: Ердоган мовчав під час війни Росії проти Грузії, але Азербайджан - інша справаУ геополітичних питаннях близькість може грати не меншу роль, ніж сила. В Росії значно ближчі культурні й політичні зв'язки з цими колишніми республіками СРСР. Москва лишається важливим торговельним партнером і постачальником зброї для кожної з них. Тож у неї вагомі інтереси й важелі впливу, щоб діяти.
США все ж можуть зіграти суттєву другорядну роль в рамках Мінської групи. Адже для будь-яких мирних ініціатив в її рамках буде потрібна американська санкція. Це може стати гарантією, що Росія не перепише все під свої інтереси. В результаті нинішніх подій може з'явитися нова мирна ініціатива, яка буде вимагати переговорів про майбутнє Нагірного Карабаху. Якщо Мінська група зможе використати поточні бої для просування плану з введення миротворчих сил на спірні території, це стане великим проривом.
США повинні бути готовими надати консультації для таких зусиль і, якщо буде потрібно, забезпечити гуманітарну допомогу. Американський голос або вето будуть важливими, якщо суперечка знову буде перенесена на рівень ООН.
Читайте такожВійна в Нагірному Карабас: Баку та Єреван заявили про обстріли своїх територій та смерті цивільнихАле за межами всього цього більш напориста присутність США навряд чи допоможе. Трамп до цього часу не продемонстрував уважності, необхідної для укладання геополітичних угод. Тож його адміністрація швидше зробить конфлікт ще гіршим, ніж допоможе з його вирішенням. Вашингтон цього разу повинен дозволити Москві взяти ініціативу на себе.
Новий конфлікт Вірменії та Азербайджану
- Чергова ескалація конфлікту між Вірменією та Азербайджаном почалася вранці 27 вересня. Сторони звинуватили одна одну в обстрілі прикордонних населених пунктів і провокаціях.
- У Вірменії заявили про наступ ЗС Азербайджану на Нагірний Карабах, оголосивши воєнний стан і загальну мобілізацію.
- В Азербайджані заявили, що в ході успішного наступу взяли під контроль кілька сіл Нагірного Карабаху, але у Вірменії цю інформацію заперечують.
- Обидві сторони заявляють, що завдали противнику страшних втрат, які налічують сотні вбитих і десятки знищених одиниць бойової техніки.
