Термін дії останнього ключового договору про контроль над стратегічними ядерними озброєннями між США та Росією – Нового договору про скорочення стратегічних наступальних озброєнь (Новий СНО) – офіційно завершився, що підвищило ризики нової глобальної гонки ядерних озброєнь, пише Bloomberg.
Угода, укладена у 2011 році, обмежувала кількість розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок кожної сторони до 1550 одиниць, а також передбачала інспекції та обмін даними. Її припинення означає, що вперше з часів холодної війни США та Росія залишилися без жодного діючого механізму контролю над своїми ядерними арсеналами.
"Закінчення дії угоди безумовно не робить світ безпечнішим. Справжня втрата – це прозорість, а її зникнення підвищує політичні ризики", – заявив старший науковий співробітник Інституту досліджень роззброєння ООН Павло Подвиг.
Завершення дії договору відбувається на тлі різкого погіршення відносин між Росією та Заходом через війну в Україні, зростаючої напруги в НАТО та швидкого нарощування ядерного потенціалу Китаю. У таких умовах дедалі більше країн переглядають роль ядерної зброї у власній безпеці.
Хоча Новий СНО мав завершитися ще у 2021 році, сторони домовилися про п’ятирічне продовження. У 2023 році Володимир Путін призупинив участь Росії в договорі, зупинивши інспекції та обмін інформацією, однак пообіцяв дотримуватися встановлених лімітів. Тепер же Москва заявляє, що більше не вважає себе пов’язаною жодними зобов’язаннями в межах пакту.
Аналітики застерігають, що відсутність юридичних обмежень може змусити обидві держави планувати за "найгіршим сценарієм" і швидко нарощувати кількість розгорнутих боєголовок. За оцінками експертів, США та Росія мають технічні можливості для різкого збільшення ядерних арсеналів у короткі строки.
Контроль за ядеркою - чого чекати
Правитель Росії раніше заявляв про готовність дотримуватися умов договору ще протягом року за взаємності з боку США, однак президент Дональд Трамп публічно на цю пропозицію не відповів. У Білому домі зазначають, що подальша стратегія у сфері ядерного контролю буде визначена окремо, з урахуванням прагнення Вашингтона залучити до переговорів Китай.
У Пекіні цю ідею назвали "нерозумною", наголосивши, що ядерний потенціал Китаю суттєво поступається арсеналам США та Росії. Водночас Пентагон повідомляє про масштабне розширення китайських ядерних сил, які, за прогнозами, можуть перевищити 1000 боєголовок до 2030 року.
Експерти попереджають, що повна відсутність договорів про контроль над озброєннями між провідними ядерними державами може спровокувати ланцюгову реакцію та підштовхнути інші країни – від європейських союзників США до Північної Кореї й Пакистану – до збільшення власних стратегічних арсеналів.
На цьому тлі Росія заявляє про розробку нових видів стратегічної зброї, зокрема безпілотного торпедного апарата "Посейдон", крилатої ракети з ядерним двигуном "Буревісник" та гіперзвукових систем. США, у свою чергу, не виключають перегляду підходів до ядерних випробувань, які востаннє проводили у 1992 році.
Аналітики вважають, що потенційна мирна угода щодо України могла б відкрити шлях до ширшого діалогу між Москвою та Вашингтоном щодо стратегічної стабільності, однак наразі світ вступає у період глибокої ядерної невизначеності.
