Внаслідок обстрілу російськими окупантами Віролюбівки Донецької області загинули троє штатних працівників Міжнародного комітету Червоного Хреста – громадяни України. Працівники МКЧХ перебували у вантажівці, якою перевозили гуманітарну допомогу.
Чи буде жорстка реакція Червоного хреста та інших гуманітарних міжнародних організацій на цей обстріл на Донеччині? Ні. Не буде ніякої реакції, тому що їхня занепокоєна нейтральність передбачає саме такий підхід.
Не варто очікувати різких заяв. Максимум, вони скажуть, що ми вирішили поспілкуватися з однією зі сторін. А те, що загинули українці, - їх це не особливо хвилює.
Чув, що керівниця Червоного хреста (Мір'яна Сполярич-Еґґер) має бути у Москві, зустрічатися там з міністром закордонних справ РФ Сергієм Лавровим. Ця інформація була ще до цих трагічних подій. Проте сам факт того, що вона приїжджає до воєнного злочинця та буде з ним там "ручкатися", говорить про сутність цієї фігури.
Мені здається, сучасна система багатьох міжнародних організацій – ознака деградації самої ідеї цих структур як таких. Якщо керівниця МКЧХ їде до країни-агресора і про щось там намагається говорити, це означає, що міжнародні "гуманітарні" організації дійшли до межі.
МКЧХ прописує собі такі статути - як, до речі і ООН - що вони не мають втручатися в будь-які події подібного характеру. Вони - нейтральній. А оскільки вони нейтральні, то не визначають, на чиєму боці правда, хто агресор, а хто жертва агресії. Вони просто констатують: от, ми побачили, що вбили трьох українських громадян, так, вони працювали на нас, але "так сталося".
От і все, максимум, на що варто розраховувати. Більше нічого серйозного не буде.
Чи була б реакція жорсткішою, якби це були громадяни інших країн? Важко сказати. Думаю, що принципово – ні. Можливо, країна, громадяни якої б загинули (якби це була західна країна), могла б це зробити в двосторонньому порядку, сказавши, що потрібно дотримуватися норм міжнародного гуманітарного права. Але навряд чи це змінило б сутність самого підходу МКЧХ.
Тобто, питання не в тому, хто з якої країни в цьому Хресті працює. Питання в тому, що Хрест сам по собі такий – ніякий.
Зараз виглядає так, що такі організації, як МКЧХ та ООН, треба перезаснувати, щоб змінився їхній підхід. При цьому, перезаснувати без країн, які порушують міжнародне право. Але, на жаль, Росія, як епіцентр світового зла, досі тримає цю систему недієздатних організацій, тому що їй це вигідно. Як тільки ця недоімперія зла зникне, то її країнам-союзникам (а це Китай, Іран, Північна Корея, Куба тощо) буде важко протистояти цивілізованому світу. А можливо це буде, на мою думку, в тому випадку, коли Росія зазнає поразки, коли вона піде в історію, а на її місці виникнуть нормальні незалежні держави, які будуть мати на меті не агресію, а нормальний соціально-економічний розвиток.
Та все це ще попереду, не зараз. Адже, на жаль, Захід ще не хоче мати розвалену Росію. Поки що всіх влаштовує, щоб вона залишалася, щоб всі ці казки російської псевдоопозиції про прекрасну РФ майбутнього були. Саме тому на Заході скрізь приймають Юлію Навальну, і позитивно сприймають її виступи, коли вона говорить абсолютні дурниці імперського характеру…
Тож поки мусимо чекати.
Володимир Огризко, дипломат, керівник Центру досліджень Росії, колишній міністр закордонних справ України
