На початок серпня 390 тис. українців, які виїхали в Польщу через війну, влаштувалися на роботу.
Такі дані польського уряду наводить Голос Америки. Експерти назвали три основні причини, чому ця "криза біженців" швидко наповнила ринок праці Польщі потрібними їй робочими руками.
По-перше - це високі професійні якості та бажання українців працювати. По-друге, це швидкі дії польської влади з усунення бар’єру для працевлаштування українців. І останнє - велика українська діаспора, яка допомагає новоприбулим влаштуватися і знайти роботу.
В Адміністрації з працевлаштування Малопольського воєводства із центром у Кракові з "Голосом Америки" поділились результатами досліджень. На основі даних анкет шукачів роботи з України можна скласти портрет тимчасово переміщеної особи в місті Краків.
Це жінка – 95% шукачів роботи складають жінки - у віці 35-44 років. Це найбільша вікова група - 40%. Ця жінка має дітей та вищу (73%) або технічну освіту (52%). І третина з них знає англійську мову.
І аж 93% усіх, хто заповнював анкети для пошуку роботи, написали, що вони готові працювати не за фахом. "Більшість громадян України виконує просту роботу, з чого можна припустити, що вони працюють нижче своєї кваліфікації", - йдеться у висновку дослідження адміністрації.
"90% або й більше – це жінки, які виконують, так звану жіночу роботу – в кафе і ресторанах, готелях, пошитті одягу, сфері послуг (перукарні, салони краси)", - сказав в інтерв’ю виданню Ян Гоншеніця-Волчак, директор Воєводської адміністрації праці в Кракові.
Втім, зазначив президент науково-дослідного інститут у Варшаві Wise-Europa Мачей Буковськи, якщо раніше українці здебільшого працювали в сільському господарстві, то тепер працюють в усіх професіях, включно із тими, що вимагають найвищої кваліфікації - лікарі і вчителі.
"Якщо ви хочете працювати в сфері послуг, це дуже легко. Вам потрібно знайти роботу, а потім ваш роботодавець має заповнити документи. Лікарям, стоматологам, медсестрам потрібен диплом, щоб працювати. Це трохи складніше, але й тут перешкоди здебільшого знято. Це саме стосується вчителів", - зазначив Буковськи.
При цьому він звернув увагу на ще один аспект. До прибуття нової хвилі тимчасово переміщених осіб після повномасштабного російського вторгнення, до Польщі вже прибували українці, особливо після 2014 року.
"Ця ситуація триває не 6 місяців, а вісім років. Але мало хто звертав увагу, тому що мігранти прибували, всі працювали, платили податки. Це не було так раптово та помітно", - сказав він.
Для багатьох новоприбулих українців низько кваліфікована праця - лише перший крок. При цьому у Світовому банку звертають увагу на високу готовність українців працювати – за фахом чи ні.
"Ми побачили велику готовність працювати і шукати роботу серед тих, хто приїжджав до Європи. Близько 20% людей уже у квітні та травні повідомили, що вони працюють, а ще 50% - що хотіли б працювати та активно шукають роботу", - зазначила старша економіст Світового банку Ріна Бадіанні-Магнуссон.
Проте для пошуку роботи існує кілька перепон. Перший бар’єр, який називають усі - брак знання польської мови, на вивчення якої йде час. Другий бар’єр – необхідність догляду за дітьми. Майже половина тих, хто прибув з України після 24 лютого та залишився в Польщі - діти. Третє - шукачі роботи потребують допомоги, аби знайти те, що їм підходить. Незважаючи на усі заходи польської влади, досі залишаються невідпрацьованими певні ланцюги між шукачами роботи та працедавцями. Крім того, Світовий банк також зазначив, що українські підприємці потребують допомоги із адаптацією до польського законодавства та доступу до фінансів.
Польська економіка "у виграші", зазначив Буковськи, навіть враховуючи виплати на допомогу українцям, оскільки мігранти долучилися до ринку праці, де існував і досі існує попит на робочі руки, та сплачують податки.
Як повідомляв УНІАН, 28 серпня Бюро національної статистики Великобританії заявило, що четверо з десяти українських біженців, які приїхали в країну з початку війни, вже знайшли роботу.
