ЄСПЛ знадобилося 10 років, аби визнати Росію агресором / колаж УНІАН, фото wikimedia.org, скріншот

Велика Палата Європейського суду з прав людини оголосила рішення щодо прийнятності та суті у міждержавній справі "Україна та Нідерланди проти Росії", у якому задовольнила майже всі скарги уряду України, подані проти Російської Федерації. Про це йдеться у повідомленні Міністерства юстиції України у соціальній мережі Facebook

"Це рішення ЄСПЛ має безпрецедентний характер і вже може вважатися одним з найвагоміших у практиці міждержавних справ", - йдеться у повідомленні. 

Зокрема, суд не лише підтвердив системні та масові порушення прав людини, вчинені Росією з 2014 року на окупованих територіях України та під час повномасштабної агресії, а й окреслив ширший правовий контекст. Так, ЄСПЛ визнав, що Росія веде цілеспрямовану кампанію на знищення української держави як субʼєкта міжнародного права. 

Відео дня

Також суд підкреслив, що агресія РФ не обмежується Україною - агресія є глобальною загрозою, яка ставить під сумнів саму ідею співіснування держав у правовому полі.

"Росія демонструє ворожість до інших держав-членів Ради Європи. Суд вказав на несумісність нинішнього режиму РФ із цілями, цінностями та засадничими принципами Ради Європи", - йдеться у повідомленні.

При цьому, за 10 років роботи над цією справою Міністерство юстиції зібрало та подало до ЄСПЛ масштабний масив доказів. 

"Завдяки цій титанічній роботі Україна сьогодні отримала результат, який без перебільшення можна назвати перемогою на міжнародній арені та черговим вагомим кроком до забезпечення всеосяжної відповідальності РФ", - наголошується у повідомленні. 

Доповнено о 15.03. Рішення суду прокоментувала українська Уповноважена у справах Європейського суду з прав людини Маргарита Сокоренко під час пресконференції. Вона підкреслила, що ЄСПЛ у своєму рішенні визнав початком російської агресії вторгнення в Крим у 2014 році.

"Спочатку Росія захопила і окупувала Крим, і після цього її агресія перемістила у східні області", - відзначила Сокоренко.

У своєму рішенні ЄСПЛ підтвердив, що справа включає чотири великі провадження: скарги України, подані з 2014 року, щодо порушень прав людини на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей; заяву України щодо викрадення дітей-сиріт з окупованих територій; позов Нідерландів щодо збиття пасажирського літака рейсу MH-17 у липні 2014 року; і позов щодо повномаштабного вторгнення у 2022 році. 

"Ми доводили Європейському суду, що ті порушення прав людини, які спостерігає і відчуває Україна з 2014 року під час повномасштабного вторгнення лише інтенсифікувалися і збільшились у своїх масштабах", - наголосила Сокоренко.   

За її словами, ЄСПЛ встановив, що юрисдикція суду поширюється на усі випадки порушень прав людини Росією до моменту, коли Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод перестала діяти для Росії. Як відомо, 16 вересня 2022 року Росія вийшла з Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. 

"Але, незважаючи на це, Європейський суд сказав, що це не означає, що після тієї дати не було порушень", - сказала Сокоренко. 

Уповноважена відзначила, що в суді вказали, що "було надано переконливі докази, які спростовували голослівні твердження Росії про те, що вона не здійснювала ніколи нападів на цивільних осіб та об’єкти цивільної інфраструктури". 

"Європейський суд чітко наголосив, що після 24 лютого 2022 року напади Російської Федерації особливо сильно посилились на цивільну інфраструктуру та цивільне населення, і що Російська Федерація часто застосовувала вибухову зброю, касетні боєприпаси, некеровані ракети, некеровані бомби у цивільних населених пунктах", - зазначила Сокоренко. 

Крім того, в ЄСПЛ встановили порушення Росією низки прав щодо міст, які перебували в 2022 році облозі – у Маріуполі, Ізюмі, Чернігові тощо. 

В ЄСПЛ визнали, що мали місце позасудові страти і катування українських цивільних осіб і військових.

"І що це мало місце на окупованих територіях України з весни 2014 року", - додала Уповноважена. 

До того ж ЄСПЛ встановив те, що доведено існування політики придушення української мови в школах на окупованих територіях, а також ідеологічної обробки школярів.  

Сокоренко підкреслила, що сьогоднішнє рішення ЄСПЛ – це не крапка у роботі.

"Це лише новий етап в наших подальших діях для того, аби не просто мати якісь юридичні рішення, але й мати певні активні дії не тільки з боку України і Ради Європи, а також і збоку наших партнерів", - сказала вона.

ЕСПЛ розглядає справу "Україна проти Росії"

Як повідомляв УНІАН, Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) почав слухання у справі України і Нідерландів проти Російської Федерації у січні 2022 року. Від початку слухання мали відбуватися за трьома скаргами про порушення прав людини на окупованих Росією окремих частинах Донеччини та Луганщини: щодо порушень прав людини на сході України, щодо викрадення дітей-сиріт та стосовно збиття у липні 2014 року пасажирського літака компанії Malaysia Airlines МН-17. Мета міждержавної заяви полягала у тому, що встановити системні масові порушення прав людей, а також підтвердити факт окупації частини території Донецької та Луганської областей Росією.

У січні 2023 року ЄСПЛ перейшов до розгляду справи по суті. Тоді суд оголосив рішення щодо прийнятності міждержавної справи "Україна і Нідерланди проти Росії".

Тоді президент України Володимир Зеленський відзначив, що це проміжне юридичне рішення, але завдяки цьому "ми стали ближчими до того дня, коли Росія буде притягнута до відповідальності за агресію".

Вас також можуть зацікавити новини: