Наступна велика хвиля видобутку копалин може відбутися не в Амазонці, а на Місяці та в поясі астероїдів. Про це повідомляє EcoNews, посилаючись на Китайське національне космічне управління (CNSA).
Як зазначається у матеріалі, космічна вода, лід і стратегічні мінерали мають стати фундаментом для бурхливої космічної економіки. Академік Ван Вей та його колеги з Китайської аерокосмічної науково-технічної корпорації представили цю концепцію як шлях до порятунку Землі від ресурсного голоду.
Трильйони доларів у небі
У центрі пропозиції лежить просте твердження: ресурсів у космосі надзвичайно багато. За даними китайських науковців, у Сонячній системі налічується приблизно 1,3 мільйона відомих астероїдів. На думку дослідників, "близько 700 навколоземних об'єктів кожен може містити матеріали вартістю понад 100 трильйонів доларів".
Особливу цінність становить водяний лід. На думку вчених, він "так само важливий, як і метал, оскільки його можна розщепити на кисень і водень, щоб забезпечити повітря, паливо та питну воду". Це дозволить не підіймати всі запаси з Землі, що значно здешевить польоти.
Етапи космічної експансії
Проєкт Tiangong Kaiwu (названа на честь енциклопедії XVII століття) розділена на чотири великі хвилі:
- До 2035 року: Детальне дослідження ресурсів місячних полюсів та малих космічних тіл.
- До 2050 року: Пілотна експлуатація льоду на Місяці та видобуток на астероїдах поблизу Землі. Створення перших вузлів дозаправки.
- Близько 2075 року: Поширення активності на Марс і головний пояс астероїдів з обробкою руди прямо на орбіті.
- До 2100 року: Створення повної логістичної мережі, що з'єднає Землю, Місяць, Марс і навіть регіон Юпітера.
Ключову роль відіграватимуть "точки Лагранжа" – гравітаційно збалансовані зони, де розмістять склади та космічні заправки.
Крім того, за наявними даними, планується створення цифрової інфраструктури масштабу гігават для зв’язку та відстеження космічного сміття.
Порятунок чи нова екологічна катастрофа
Ван Вей у офіційному звіті стверджує, що розвиток космічних ресурсів може полегшити "дефіцит ресурсів, енергетичні кризи та забруднення довкілля" на Землі. Це особливо актуально, оскільки попит на літій для батарей та електромобілів може зрости більш ніж у сорок разів.
Проте, існують значні ризики. Останні дослідження попереджають, що "сажа та інші ракетні викиди у стратосфері можуть нагрівати повітря і уповільнювати відновлення озонового шару". Також залишається відкритим питання орбітальної перевантаженості, адже вже зараз у небі відстежують близько 40 000 уламків.
На думку експертів, головний виклик – юридичний. Хоча Договір про космічний простір забороняє претендувати на суверенітет над планетами, національні закони деяких країн уже дозволяють компаніям володіти тим, що вони викопали.
Проєкти Пекіна
Нагадаємо, Китай активно нарощує інвестиції у відновлювану енергетику як усередині країни, так і за кордоном. Країна уже стала одним зі світових лідерів у виробництві сонячних панелей і масштабному розгортанні "зеленої" генерації. Зокрема, реалізується гігантський проєкт сонячних електростанцій та стрімке збільшення їхньої потужності, закріплюючи позиції на глобальному ринку чистої енергії.
Крім того, китайські компанії дедалі активніше заходять на європейський ринок, пропонуючи не лише обладнання, а й комплексні інвестиційні проєкти – із генерацією, накопиченням енергії та цифровою інфраструктурою.
