
Поблизу Ірану ВМС США використовують так звану зону "Скринька" – ретельно прорахований район у північній частині Аравійського моря, де авіаносець USS Abraham Lincoln може діяти приховано, але залишатися готовим до негайного удару, пише Wionews.
Зона "Золотоволоска"
"Скринька" розташована приблизно за 240–320 км на південний схід від Ормузької протоки. Це оптимальна дистанція: винищувачі F-35C Lightning II з бойовим радіусом близько 960 км можуть досягати цілей у глибині Ірану та повертатися без дозаправки в повітрі, водночас авіаносець перебуває поза зоною ефективного ураження іранських берегових протикорабельних ракет Noor і Qader.
"Блакитна вода" замість Перської затоки
На відміну від мілководної Перської затоки, "Скринька" знаходиться у глибоких водах Аравійського моря. Це позбавляє Іран переваг асиметричної морської тактики – мін, швидкісних катерів та раптових атак "роями". У відкритому океані кораблі супроводу авіаносця мають вирішальну перевагу.
Маневр "Гоночна доріжка"
AUSS Abraham Lincoln постійно рухається овальною траєкторією зі швидкістю понад 46 км/год. Навіть якщо іранський супутник зафіксує місце перебування корабля, до моменту передачі координат дані стають застарілими – авіаносець уже знаходиться за десятки кілометрів від попередньої позиції.
Повітряна "стеля" – E-2D Advanced Hawkeye
Над "Скринькою" постійно чергує літак дальнього радіолокаційного виявлення E-2D Advanced Hawkeye, що літає на висоті близько 7,6 км. Він здатен виявляти іранські літаки або дрони на відстані до 320 км, ще в момент їхнього зльоту з баз, зокрема поблизу Бандар-Аббаса.
Підводний захист і "акустична тінь"
Глибокі води створюють сприятливі умови для формування термоклінів, які ускладнюють роботу гідролокаторів. Це дозволяє кораблям супроводу авіаносця ховатися в "акустичній тіні", істотно знижуючи шанси іранських підводних човнів класу Kilo виявити ціль.
Електронна тиша "Річкове місто"
У "Скриньці" діє режим повної електронної тиші. Радари та засоби зв’язку працюють у цивільних діапазонах або синхронізуються з комерційним трафіком, а особисті пристрої екіпажу вимикаються. Це створює "сліпу зону" для іранської радіоелектронної розвідки.
Готовність до "спринту"
У разі наказу на початок операції авіаносець може здійснити швидкий прорив до узбережжя Ірану зі швидкістю понад 65 км/год, різко скоротивши час польоту палубної авіації. Саме здатність "ховатися далеко – бити близько" робить "Скриньку" ключовим елементом американського військового тиску в регіоні.