Статті :

Руйнування дамби Каховської ГЕС, влаштоване російськими військовими, призвело до глобальної екологічної катастрофи. І зараз ніхто не візьметься прогнозувати, чи вдасться коли-небудь відновити зруйнований екобаланс. УНІАН дізнавався, що відбувається на півдні країни через підрив дамби та як це позначиться на здоров'ї людей.

Російські війська, підірвавши дамбу Каховської ГЕС, поставили під загрозу виробництво та постачання української аграрної продукції на вітчизняний та світовий ринок. УНІАН з’ясовував, наскільки серйозною є ця катастрофа для продовольчої безпеки нашої країни.

Підрив рашистами дамби на Каховській гідроелектростанції став шоком як для українців, так і для усього цивілізованого світу. УНІАН розібрався, як найбільша техногенна катастрофа останніх десятиліть вплине на екологію та майбутнє України.

Масштаб шкоди, заподіяної довкіллю російською ордою, сягнув безпрецедентного рівня з кінця Другої світової війни. Чи загрожує Україні втрата води у колодязях, консервація сільгоспземель та забруднення повітря до небезпечних показників – розбирався УНІАН.

Керівниця відділу клімату ГО "Екодія" Євгенія Засядько в інтерв’ю УНІАН розповіла, чи чекати українцям на холодну зиму, які ризики існують для врожаю у наступному році через війну, та як адаптація до глобальних змін клімату може змінити українські міста після деокупації.

Бажання перетворити півсвіту, або принаймні нескорену Україну в "ядерний попіл" не полишає Росію, росіян та, власне, Володимира Путіна. Але як це зробити, щоб не отримати аналогічну відповідь від інших ядерних держав? Схоже, в Кремлі знайшли вихід – штучно створити масштабну техногенну катастрофу на найбільшій АЕС в Європі – Запорізькій, а звинуватити в усьому Україну.

Голова громадської екологічної організації "Зелений лист", біохімік Владислав Балинський в інтерв'ю УНІАН розповів, чим загрожують навколишньому середовищу бомбардування України Росією, про заподіяння шкоди морським мешканцям і заповідникам, а також про те, як наслідки війни можуть позначитися на екології інших країн.

Полковник Микола Стожок, який керував найнебезпечнішою ділянкою робіт при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС – безпосередньо на 4-му енергоблоці, в 36-ту річницю катастрофи поділився з УНІАН спогадами, розповів, як проходила деактивація об'єктів станції, поділився враженнями від роботи з Валерієм Легасовим і багатьма іншими людьми, які вчинили героїчний подвиг, рятуючи світ (рос.)

Виконавчий директор, член правління Міжнародної благодійної організації "Екологія – Право - Людина" Олена Кравченко розповіла в інтерв’ю УНІАН, яку шкоду Росія завдає бойовими діями довкіллю в Україні, чи можна вже оцінювати втрати та чому мертві окупанти теж можуть бути небезпечні.

Міський голова міста Славутич Юрій Фомічев розповів УНІАН, як двадцятитисячному місту вдається виживати в облозі, чому на домовленості по "зеленому коридору" є лише тиждень та які проблеми на ЧАЕС треба розв’язувати вже, щоб не допустити техногенної катастрофи.

З 24 лютого 2022 року триває кривава війна, безпідставно розв’язана Росією за підтримки Білорусі проти мирного населення України. Вже тиждень страждають та гинуть мирні громадяни, серед яких – жінки та діти. А ще страждають тварини. І якщо люди хоч якось можуть подбати про свою безпеку, то тварини взагалі опинилися беззахисними. На щастя, більшість українців не кинули братів своїх менших, намагаючись допомогти настільки, наскільки це можливо. Водночас, в деяких українських зоопарках ситуація наразі залишається важкою – туди просто неможливо доставити їжу.

Народна депутатка, голова міжфракційного депутатського об’єднання "Беззайве" Марія Мезенцева розповіла УНІАН про те, які екологічні проблеми існують в Україні, поділилася баченням, яким чином перевести українську економіку на екологічні рейки та заохотити бізнес і громадян до відповідального споживання природних ресурсів.

Закарпатський екоактивіст Віктор Бучинський, який нещодавно занурився у "сміттєвий басейн", на який перетворилася річка Боржава, розповів в інтерв’ю УНІАН про катастрофічний стан водойм на Закарпатті через їх засмічення, як сталося, що пірнати доводиться не у воду, а в півметровий шар сміття, чи можна привчити українців сортувати відходи та чому державі нарешті потрібно розпочати жорстко це контролювати.

Рік тому, складаючи прогнози на 2021-й, консалтингова компанія Eurasia Group до рейтингу десяти ризиків, із якими світові доведеться зіткнутися, внесла боротьбу зі зміною клімату. Причому цю тему аналітики назвали третьою за значимістю. І не помилилися. Яким буде внесок України у розв'язання цієї світової проблеми? (рос.)

Глобальна боротьба з пластиком на планеті поступово стає і українською реальністю. З 10 грудня в Україні забороняється безкоштовне поширення небезпечних пластикових пакетів. УНІАН розбирався, скільки коштуватимуть раніше безкоштовні "кульочки" і чи не зупинить вас охорона на касі, якщо ви прийшли зі своїми (рос.).

Друге місце у світі за рівнем прибутків – після наркоторгівлі – займає ринок екзотичних тварин. І Україна – не виняток. Чому удав може звалитися комусь на голову прямо у середмісті, скільки коштує придбати крокодила або лева та як сталося, що така торгівля процвітає попри те, що в Україні заборонена?

Перераховуючи виклики для України, громадяни віддають першість за важливістю пандемії COVID-19, а також затяжній економічній кризі. Однак є ще одна проблема - менш очевидна, але від того не менш нагальна – і пов'язана вона з екологією. УНІАН розібрався, які екологічні проблеми накопичилися в Україні і до чого призведе їх подальше ігнорування, а також на кому лежить відповідальність за те, що екопитання в нашій країні не вирішуються десятиліттями (рос.).

В цьому році важко було не помітити, що вода у Дніпрі перетворилася на зелений бульйон. Синьо-зелені водорості просто заполонили головну річку країни. Причина цієї екологічної катастрофи одна – гроші. А наслідки відчує кожен українець.

​​​​​​​Кліматологи оголосили людству про втрату старої планети. Земля стає іншою, і світ почав готуватися до адаптації. А що робить Україна, яка з кожним роком все більше тоне, горить і висихає?

Українські Мальдіви з присмаком корупції. Саме так говорять про Арабатську стрілку на Азовському узбережжі. Відколи Росія окупувала Крим, а іноземні курорти зачинились через коронавірус та вимагають щеплення, українців готові прийняти на відпочинок рідні береги. Втім, їх, під виглядом рекреації, неабияк розкрадають.