<img alt="" Нафтогаз="" хоче="" змусити="" уряд="" прискорити="" реформи="" на="" ринку="" газу="" -="" експерт="" фото="" УНИАН"="" data-cke-saved-src="https://images.unian.net/photos/2016_04/1460720739-4293.jpg" src="https://images.unian.net/photos/2016_04/1460720739-4293.jpg" title="">

Національний нафтогазовий холдинг «Нафтогаз України», вимагаючи від Кабінету міністрів виплатити 110 млрд грн компенсації за виконання спеціальних зобов'язань, не ставить за мету отримати ці гроші, а хоче змусити Кабмін прискорити реформи на ринку газу, а саме - створити умови для приходу на ринок газу для населення альтернативних постачальників. Таку думку кореспонденту УНІАН висловив експерт у сфері енергетики, керівник «Центру дослідження енергетики» Олександр Харченко.

Читайте такожБути чи не бути: знову спливло питання про зростання цін на газ для населення

«Я не думаю, що хтось в «Нафтогазі» розраховує отримати 110 мільярдів гривень з українського бюджету, вони знають, в якому він стані. Мені здається, їхня головна мета – це змусити Кабмін продовжити реформу ринку газу... «Нафтогаз» зробив це публічно, щоб підштовхнути Кабмін до подальших кроків і розробити механізм виплати компенсації», - сказав він.

Відео дня

Харченко вважає, що реформа ринку газу виконана на сьогодні не повністю, а лише на 60-65%.

«У нас лібералізований промисловий ринок, відділення газотранспортної системи відбувається, але воно прив'язане до судового процесу в Стокгольмському арбітражі. А що стосується ринку приватних споживачів – його реформування повністю заморожено на користь групи Фірташа. Якщо ця реформа відбудеться, то вони втратять ті монопольні доходи, які сьогодні отримують, - зазначив експерт. - Подальше реформування роздрібного ринку газу – це велика біда для групи Дмитра Фірташа, але для нас ця реформа важлива для того, щоб ми отримали альтернативного постачальника».

Також він вважає, що вимоги «Нафтогазу», згідно з чинним законом «Про ринок природного газу», цілком законні.

«Є шанс, що Кабмін щось зробить? Звичайно ж, немає. Чисто теоретично, якби Кабмін і «Нафтогаз» співпрацювали, таку річ (виплату компенсації постачальнику газу, який постачає блакитне паливо населенню за цінами, які нижчі від ринкових – УНІАН) можна було б зробити, хоча б для того, щоб показати іншим потенційним постачальникам газу населенню, що Кабмін виконує законодавство», - заявив Харченко.

У той же час, у коментарі УНІАН експерт у нафтогазовій сфері, керівник експертної організації «Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар назвав вимоги «Нафтогазу» до уряду вимаганням.

«Це виглядає як вимагання, спроба легального вимагання», - заявив він.

За словами Гончара, такі дії держхолдингу націлені на те, щоб або отримати компенсацію, або підняти тарифи на газ для населення.

«Ці хлопці (менеджмент «Нафтогазу» - УНІАН) дограються, що їх звільнять, оскільки їх апетити стали безрозмірними. Ніхто не применшує їх заслуг, але якщо підхід «зарплату собі піднімаємо і гроші з бюджету вимагаємо» продовжиться, то уряд зробить радикальні кроки і це буде користуватися підтримкою в суспільстві», - вважає Гончар.

Як повідомляв УНІАН, у середині липня уряд доручив «Нафтогазу» доопрацювати фінплан компанії на 2017 рік і виключити з нього статтю, яка передбачала підвищення цін на газ для населення на 19% на період опалювального сезону 2017-2018 років.

23 січня «Нафтогаз» і його дочірня газодобувна компанія «Укргазвидобування» звернулися до Кабміну з вимогою виплатити їм близько 111 млрд грн компенсації за те, що ці компанії протягом двох років виконували збиткові для них і держави спеціальні зобов'язання на ринку газу, тобто постачали газ для потреб населення через посередників – приватні регіональні газопостачальні компанії.

У компанії також послалися на ряд виграних судових спорів проти Кабміну і рішення суду, яке зобов'язує уряд розробити механізм визначення компенсації і виплатити її. Також керівництво «Нафтогазу» розкритикувало чинний механізм спецзобов'язань на ринку газу і заявило, що поточна система призводить до багатомільярдних втрат держави, вона повинна бути терміново скасована і замінена прозорими ринковими умовами.