Суддя-доповідач у справі  щодо конституційності указу Президента Сюзанна Станік на пленарному засіданні КС. Київ, 17 квітня
Підставою для скасування указу Президента про призначення Сюзанни СТАНІК суддею КС стало порушення процедури складання нею присяги судді Конституційного Суду.

Як повідомили УНІАН у прес-службі Президента, про це заявив керівник Служби з представництва у судах України інтересів Президента України та створених ним консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів і служб Руслан КИРИЛЮК.

Він нагадав, що частиною 3 статті 17 Закону «Про Конституційний Суд України» передбачено, що суддя Конституційного Суду складає присягу на засіданні Верховної Ради України, яке проводиться за участю Президента України, прем`єр-міністра, голови Верховного Суду, не пізніш як через місяць після призначення суддею Конституційного Суду України.

Відео дня

За словами Р.КИРИЛЮКА, відповідно до протоколу № 72 пленарного засідання Верховної Ради від 22 квітня 2004 року та стенограми цього засідання Президент України не брав у ньому участі. Відсутність Президента України вказує на порушення процедури складання С.СТАНІК присяги судді Конституційного Суду. «Таким чином, С.СТАНІК не склала присягу судді Конституційного Суду України, а відтак - не вступила на посаду судді Конституційного Суду України у строки та порядку, визначеному законодавством», – сказав Р. КИРИЛЮК.

Він наголосив, що за таких обставин Президент отримав підстави для скасування Указу № 368 від 25 березня 2004 року «Про призначення С.СТАНІК суддею Конституційного Суду України».

Крім того, Р.КИРИЛЮК зазначив, що заява С.СТАНІК про перегляд ухвали та постанови судів апеляційної та касаційної інстанцій була допущена до розгляду Верховним Судом безпідставно.

Зокрема, наголосив він, у заяві не були наведені обґрунтування неоднакового застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї ж норми права, що призвело до неправильного вирішення спору, а лише детально викладено обставини справи та посилання на порушення судами апеляційної та касаційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

За словами Р.КИРИЛЮКА, скаржник навіть не зазначив, яку саме норму матеріального чи процесуального права неоднаково застосував суд касаційної інстанції. Окрім того, до скарги не додані копії судових рішень, які підтверджують різне застосування судом касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

Водночас, згідно із частиною першою статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, до скарги повинні бути додані копії судових рішень, які оскаржуються, а підставою для перегляду рішення суду касаційної інстанції за винятковими обставинами, відповідно до пункту 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України, є неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції однієї й тієї самої норми права.

«З урахуванням цього Верховний Суд України повинен був відмовити у допуску скарги до провадження за винятковими обставинами, натомість прийняв протилежне рішення. Окрім того, Верховним Судом України справа по суті не переглядалась, а лише перевірялась на дотримання норм процесуального законодавства. По суті також справа не переглядалась і судом апеляційної та касаційної інстанцій», – сказав Р.КИРИЛЮК.

За його словами, дивує і те, що Верховним Судом у постанові зазначено, що сторони не оспорюють фактичні обставини справи. Він зауважив, що суд не звернув увагу на те, що в апеляційній скарзі представника Президента України на постанову Шевченківського районного суду м. Києва та запереченнях на касаційну скаргу представника С.СТАНІК оспорюються фактичні обставини справи, які невірно встановлені Шевченківським райсудом м. Києва, вказано на порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, а також на незаконність прийнятого рішення про скасування акта Президента України та поновлення С.СТАНІК на посаді судді КС.

Р.КИРИЛЮК нагадав, що в апеляційній скарзі представника Президента обгрунтовно зазначалось, що відповідно до пункту 22 частини першої статті 106 Конституції України в редакції від 28 червня 1996 року до повноважень Президента було віднесено лише призначення третини складу суддів КС. За його словами, ця норма і була застосована судом першої інстанції при вирішенні публічно правового спору.

Він наголосив, що судом не було враховано, що з 1 січня 2006 року набули чинності зміни до Конституції України, прийняті Верховною Радою 8 грудня 2004 року, у тому числі й до пункту 22 частини першої статті 106 Конституції України, який після внесення змін прямо передбачає право Президента України на звільнення третини складу суддів Конституційного Суду.

Р.КИРИЛЮК зазначив, що з урахуванням цього Президент України правомірно діяв, видаючи спірний указ відповідно до норм Конституції як норм прямої дії. При цьому він нагадав, що постанова Верховного Суду є остаточною і не може бути оскарженою.

Керівник Служби наголосив, що Президентом України рішення суду було виконано та видано відповідний акт про поновлення С.СТАНІК на посаді судді Конституційного Суду України.

Як повідомляв УНІАН, 2 квітня Президент поновив С.СТАНІК на посаді судді КС відповідно до рішення Верховного Суду України від 25 березня.

Раніше, 1 травня 2007 року, Президент Віктор ЮЩЕНКО звільнив С.СТАНІК з посади судді КС у зв`язку з порушенням присяги.

18 липня 2007 року Шевченківський районний суд Києва задовольнив позов С.СТАНІК до Президента і зобов`язав його скасувати указ про звільнення С.СТАНІК і поновити її на посаді судді КС.

При цьому сьогодні, третього квітня, В.ЮЩЕНКО cкасував указ Президента від 25 березня 2004 року № 368 «Про призначення Сюзанни СТАНІК суддею Конституційного Суду України».